Правитель прийшов до в’язниці. Він поговорив з кожним в’язнем. І кожен запевнив правителя, що сидить тут несправедливо, що він чесний і добропорядний. Тільки один в’язень зізнався, що він сидить по заслугах, в чому щиро кається..
Тоді правитель наказав:
– Виженіть звідси цього злодія! Щоб він не псував своєю присутністю компанію таких добропорядних людей.
В одному чудовому українському селі молоді дівчата та жінки вирішили показати усі свої вміння та майстерність. Домовились, що у неділю всі прийдуть на сільську площу і кожна принесе найкращій витвір, створений її власними руками: вишитий рушник, полотно, скатертину, одяг.
В назначений день всі жінки й дівчата прийшли на площу. Принесли безліч прекрасних речей.
Йшов мисливець по лісу і зустрів дроворуба. Зігнувшись, він довго і наполегливо пиляв повалене дерево. З лиця його піт лився, все його тіло було сильно напружене.
Мисливець підійшов ближче, щоб подивитися, чому робота дроворуба рухається так повільно.
– По-моєму, ваша пила зовсім затупилась! – Звернувся мисливець до дроворуба. – Чому б вам її не заточити?Читати далі »Немає часу. Притча
Василь Сухомлинський
Лісовою дорогою йшло двоє подорожніх. Дідусь і онук. Було жарко і хотілося пити.
Нарешті вони прийшли до струмка. Тихо дзюрчала холодна вода.
Мандрівники нахилилися, напилися.
Дідусь сказав:
– Спасибі тобі, струмочку.
Хлопчик усміхнувся.
– Чого ти усміхнувся, хлопче? – запитав дідусь.
– Навіщо ви, дідусю, сказали струмкові “Спасибі”? Він же не жива істота і не дізнається про вашу подяку, не почує ваших слів.
Жив мудрий чоловік. Але були у нього і заздрісники. Так ось зібрались кілька таких людей, та почали підчіплювати і навіть ображати чоловіка.
Чоловік слухав їх дуже спокійно. Через цей спокій їм стало, якось, не по собі. Виникло незручне почуття: вони ображають чоловіка, а він слухає їх слова як музику. Тут щось не так.
Один з них звернувся до мудрого:
– В чому річ? Ти що, не розумієш, що ми говоримо про тебе?Читати далі »Притча про мовчання
Упав Жук на спину у калюжу. Лежить, дзижчить, а перевернутися не може – багнюка його присмоктала.
Йде Заєць.
– Допомож-жи мені! – попросив його жалібно жук. – Я тобі теж допомож-ж-жу!
– Та яка мені може бути від тебе користь? – засміявся Заєць. – Але я тобі і так допоможу! Мені друзі завжди потрібні.Читати далі »Жук та Заєць
Вчитель покликав учнів і показав їм аркуш білого паперу.
– Що ви тут бачите? – спитав Мудрець.
– Нічого, – відповіли учні.
– Погляньте уважніше, – поради вчитель.
– Я бачу малесеньку крапку, – відповів один з учнів..
Всі інші учні закивали головами в знак того, що теж бачать маленьку крапку.
– Придивіться уважніше, – сказав Вчитель.Читати далі »Аркуш паперу
