Байка — це така притча, де дійовими особами виступають різні тварини (стихії), які мають людські характери, та вміють розмовляти.
Читати кращі байки українською мовою:
Лев спав під деревом. Раптом, Миша пробігла по його тілу. Лев прокинувся і зловив мишеня. Миша стала просити відпустити її. Вона сказала:
– Дружба краща за бійку. Якщо ти мене відпустиш – і я тобі добро зроблю.
Лев засміявся з того, що миша обіцяє йому добро зробити. Але, все ж-таки, відпустив її.Читати далі »Лев та мишеня
Ця притча “Як обирати друзів. Муха, Комар та Бджола” на нашому каналі:
Запитав якось Комар Муху:
– А чи є десь поблизу квіти?
– Хм. Не знаю, не помічала я тут квітів, – відповіла йому Муха. – Але тут є стільки чудових консервних банок, багнюки та сміття!
І Муха радісно почала розповідати Комару про всі сусідні смітники, які йому неодмінно потрібно буде відвідати.
Полетів Комар у вказаному напрямку і зустрів Бджолу.Читати далі »Як обирати друзів. Муха, Комар та Бджола. Про квіти та смітники.
Сонце і Вітер посперечались, хто з них могутніший. І Вітер сказав: – Я доведу, що я могутніший за тебе. Бачиш, там старий дід в плащі? Посперечаймося, що зможу змусити його зняти плащ швидше, ніж ти! Сонце сховалось за хмару, а Вітер почав дути все сильніше і сильніше, доки не перетворився майже в ураган. Але чим сильніше він дув, тим щільніше закутувався старий дід у свій плащ. Нарешті Вітер стих і припинився. І тоді Сонце визирнуло з-за хмари і лагідно посміхнулось мандрівнику. Мандрівник повеселішав і зняв… Читати далі »Сонце та Вітер. Хто сильніший?
Автор притчі: Василь Сухомлинський
У садку співав Соловей. Його пісня була дуже гарна. Він знав, що його пісню люблять люди. Того й дивився з погордою на квітучий сад, на синє небо й на маленьку дівчинку, що сиділа в саду й слухала його пісню.
А коло Соловейка літав великий рогатий Жук. Він літав і гудів.
Соловей припинив свою пісню та й каже:
— Перестань гудіти. Ти не даєш мені співати. Твоє гудіння нікому не потрібне. Та й краще, аби тебе, Жуче, зовсім не було.
Жук гідно відповів:Читати далі »Соловей і жук
Лев відпочивав в тіні великого дерева після ситного обіду.
До Лева наблизився Шакал. Подивився на Лева і несміливо прошепотів:
– Лев! А давай поб’ємося!
Але у відповідь була лише тиша.
Шакал став говорити голосніше:
– Лев! Давай битися! Влаштуємо на цій галявині бій. Ти проти мене! Лев проти Шакала!
У одному місті збудували величезний палац. І була там особлива зала. Усі стіни тієї зали були оздоблені дзеркалами.
Одного вечора туди пробрався пес. Він зайшов до дзеркальної зали і завмер, побачивши навпроти себе кількох собак. Озирнувшись довкола, він збагнув, що вони оточили його з усіх боків.
Щоб налякати їх, він вишкірив зуби. Однак, собаки не злякались, а теж вишкірилися.
Тоді він загарчав – і вони, в цю ж мить, загарчали у відповідь.
Пес почав сердито гавкати. Але собаки не відставляли – і гавкали не менш сердито. Що більше злився пес, то лютішими ставали його вороги.
Одного разу старий кіт зустрів молоде кошеня. Бігаючи по колу, кошеня намагалося наздогнати свій власний хвіст. Старий кіт стояв мовчки, спостерігаючи за діями кошеня. А воно, не припиняючи ні на мить, бігало за своїм хвостом.
– Ти женешся за своїм хвостом? – Навіщо? – запитав старий кіт.
– Мені сказали, що в моєму хвості – моє щастя, – відповіло кошеня, – тому я і ловлю його, своє щастя. Тільки ніяк спіймати не можу.
Старий кіт, закатив очі, посміхнувся так, як це міг зробити тільки бувалий кіт, та сказав:Читати далі »Щасливий хвіст. Притча про щастя.
