Маленька дівчинка принесла знадвору два яблука. Мабуть, її хтось пригостив.
– Матусю, поглянь, які гарні гарні яблука!
– Дійсно, гарні! Пригостиш мене? – запитала мама.
Читати далі »Два яблука. Притча про те, що не потрібно поспішати із висновками.
Батьки обрали для свого сина найкращого вчителя. Зранку дід повів онука до найближчої школи. Була перерва між уроками. Дід став випитувати в учнів, як їм тут навчається. Але діти нічого не відповідали, а тільки бігали навколо. Дідусь рішуче взяв онука за руку і вийшов у двір. –Ура, я не піду до школи, – зрадів хлопчина. -Підеш, але не в цю,- сердито відповів дід. – Я сам знайду тобі школу. Дідусь відвів онука в свій дім, доручив його піклуванням бабусі, а сам пішов шукати кращу школу та… Читати далі »Найкраща школа
Колись давно, старий дід повідав своєму онуку життєву істину.
– Розумієш, в кожній людині йде боротьба. Ця боротьба дуже схожа на бій двох вовків. Один вовк – чорний. Він представляє собою різне зло: заздрість, лють, ревнощі, жаль, егоїзм, жадібність, брехню… Інший вовк – білий. Він представляє добро: мир, дружбу, любов, надію, турботу, доброту, вірність, правду та інше добро.
Глянула господиня у вікно. Бачить- а нова сусідка білизну попрала, та розвішує сушитись. Та, певно, погано випрала – на білизні видно брудні плями.
Кричить смому чоловіку:
-Іди поглянь! Яка у нас сусідка”господиня”. Білизну прати не вміє.
Між ділом і подругам своїм розповіла, мовляв, яка у мене нова сусідка зˊявилася. Так навіть білизну випрати не вміє.
Пройшов час. Знову бачить господиня, як її сусідка білизну вивішує. І – знову з плямами.Читати далі »Білизна з плямами
Одна дівчина вирішила замовити сукню у відомого кравця, бо шив він красиво і завжди на совість. Правда, вона вважала, що сукні його занадто дорогі.
А тому, прийшовши в майстерню, насамперед вирішила домовитися про ціну.
– Ви дуже багато берете за свої сукні, – заявила вона.Читати далі »Вартість сукні
Одного спекотного дня йшов мандрівник пильною дорогою. За спиною у нього була стара зношена сумка. В бік від дороги мандрівник побачив колодязь. Він повернув до нього. З жадібністю напився холодної води. А потім звернувся до діда, що сидів неподалік від колодязя:
– Мені дуже треба до міста. Скільки часу займе дорога до нього?
– Не знаю, – розвів руками старий. Та, махнувши рукою, додав:
– А ти йди!Читати далі »Час шляху
Лев спав під деревом. Раптом, Миша пробігла по його тілу. Лев прокинувся і зловив мишеня. Миша стала просити відпустити її. Вона сказала:
– Дружба краща за бійку. Якщо ти мене відпустиш – і я тобі добро зроблю.
Лев засміявся з того, що миша обіцяє йому добро зробити. Але, все ж-таки, відпустив її.Читати далі »Лев та мишеня
