Бо я – людина. Притча.

Василь Сухомлинський

Вечоріло. Битим шляхом йшло двоє подорожніх — батько й семирічний син.

Посеред шляху лежав камінь.

Батько не помітив каменя, спіткнувся, забив ногу. Крекчучи, він обійшов камінь, і, взявши дитину за руку, пішов далі.

Наступного дня батько з сином йшли тією ж дорогою назад. Знову батько не помітив каменя, знову спіткнувся і забив ногу.

Третього дня батько й син пішли тією ж дорогою. До каменя було ще далеко. Батько каже синові:

Продовжити читання “Бо я – людина. Притча.”

Щаслива сім’я

В одному маленькому місті живуть по сусідству дві сім’ї. Одні подружжя постійно сваряться, звинувачуючи один одного у всіх бідах і з’ясовуючи, хто з них прав. А інші дружно живуть, ні сварок у них, ні скандалів.

Дивується норовиста господиня щастя сусідки. Заздрить.

Каже чоловікові:

– Піди, глянь, як у них так виходить, щоб усе гладко і тихо.

Прийшов той до сусідського будинку, причаївся під відкритим вікном. Продовжити читання “Щаслива сім’я”

Як прожити 100 років

Кореспонденту дали завдання дізнатися секрет довгого життя у ювіляра, якому виповнилося 100 років. Журналіст приїхав у село, розшукав ювіляра і почав випитувати, як же йому вдалося прожити сто років.

Старий сказав, що секрет його довгого життя, на його думку, мабуть, пов’язаний з тим, що він ніколи ні з ким не сперечався.

Кореспондент здивувався: Продовжити читання “Як прожити 100 років”

Чого боятись? Притча про страх

Одного разу почалася сильна злива. Всі діти прибігли додому, але наймолодшої доньки не було.

Мати занепокоїлася і пішла шукати її. Надворі йшов дощ, безперервно виблискували блискавки і гримів грім. Від цих блискавок ставало страшно і моторошно.

Мама кожен раз лякалася при виблискуванні блискавки.

Незабаром, жінка знайшла свою дочку, дівчинка бігала і гралася під дощем.

Вся змокла, але щаслива вона стрибала і танцювала. І кожен раз, коли в небі вдаряла блискавка, дівчинка піднімала своє обличчя та сміялась! Мама була дуже здивована:

– Що ти робиш? – запитала вона. –Тобі не страшно? Невже ти зовсім не боїшся грози?

А чого тут боятися? – Весело відповіла дівчинка.- Мамо, дивись, я танцюю, – а небо мене фотографує!

Ця притча на відео:

 

Наступна притча →

↑ Перелік притч



/ Чого боятись? Притча про страх / Як дівчина не боялась грози / Мене небо фотографує / Ораторське мистецтво /

Два вовки. Або який вовк живе в тобі?

Колись давно, старий індіанець повідав своєму онуку життєву істину.

– Розумієш, в кожній людині йде боротьба. Ця боротьба дуже схожа на бій двох вовків. Один вовк представляє зло: заздрість, ревнощі, жаль, егоїзм, жадібність, брехню… Інший вовк представляє добро: мир, дружбу, любов, надію, турботу, доброту, вірність, правду

Маленький індіанець, зворушений до глибини душі словами діда, надовго задумався. А потім спитав: Продовжити читання “Два вовки. Або який вовк живе в тобі?”

Щоб ти став кращим

Василь Сухомлинський

Дідусь з онуком йшли великим лісом. Ледь помітна стежинка звивалась поміж високими деревами. Вечоріло. Подорожні втомилися. Дідусь уже збирався заночувати десь під кущем, аж тут хлопчик побачив у гущавині хатинку.

– Дідусю, он хатинка! – радісно вигукнув онук. – Може, в ній переночуємо?
– Так, це хатинка для дорожніх, – сказав дідусь.

Вони зайшли в лісову хатинку. У ній було чисто, на стіні висіла гілочка з ялинки. За народним звичаєм це означало: заходьте, будь ласка, любі гості.

Дідусь і онук підійшли до столу й побачили на ньому хлібинку та глечик з медом. Поручлежала маленька гілочка ялинки. На вікні – відро з водою.

Дідусь і внук умилися і сіли вечеряти.

 Хто це все поставив на стіл? – питає онук. Продовжити читання “Щоб ти став кращим”

Притча. Перстень царя Соломона.

За переказами, цар Соломон володів перстнем, на якому було вигравірувано вислів: “Все минає”.

В хвилину горя і тяжких переживань Соломон дивився на напис і заспокоювався.

Але одого разу сталося таке нещастя, що мудрі слова, замість того щоб утішити, викликали у нього напад люті. Продовжити читання “Притча. Перстень царя Соломона.”

Два яблука. Притча про те, що не потрібно поспішати із висновками.

Маленька дівчинка принесла знадвору два яблука. Мабуть, її хтось пригостив.

– Матусю, поглянь, які гарні гарні яблука!

– Дійсно, гарні! Пригостиш мене? – запитала мама.

Дівчинка поглянула на яблука. А потім відкусила від одного з них. На секунду замислилась і… надкусила інше.

Мама здивувалась. І подумала: Продовжити читання “Два яблука. Притча про те, що не потрібно поспішати із висновками.”

Щаслива мама

Жила-була сім’я. Дітей було багато, а грошей мало. Мати багато працювала. Після роботи вона готувала, прала, прибирала…

Звичайно ж, вона втомлювалася і тому часто кричала на дітей, була невдоволена, скаржилась на життя.

Одного разу вона подумала, що це недобре так жити. Що діти-то не винні в тяжкому житті. І вирушила за порадою до мудреця: як стати хорошою матір’ю? Продовжити читання “Щаслива мама”

На будь-якого сильного достатньо слабкості

Французький бактеріолог Луї Пастер дослідив у своїй лабораторії культуру вірусу віспи.

Несподівано до нього звернувся незнайомець. Він назвався секундантом одного вельможі,  якому здалося, нібито вчений образив його.  Вельможа вимагав дуелі.   Пастер спокійно вислухав посланця та сказав:

— Якщо мене викликають на дуель, я маю право обрати зброю.   Ось дві колби: в одній – вірус віспи, в другій – чиста вода.  Якщо людина, що Вас прислала, погодиться випити одну з них, на вибір – я вип’ю іншу.

Дуель не відбулась 🙂

Наступна притча →

↑ Перелік притч

Шановний читачу! Якщо вам сподобалися притчі на цьому сайті, найкращою подякою буде клік по рекламі від Google. Цим Ви допомагаєте розвивати наш сайт. Дуже дякую!



/ Ораторське мистецтво /

Притча про дороге навчання

Сучасна притча

Молодого, нещодавно призначеного менеджера крупної компанії, викликали в кабінет до директора.

Ще пак! Він здійснив угоду, на якій фірма втратила мільйон доларів. Коли співробітник зрозумів свою помилку, було вже запізно.

Зайшовши до кабінету, та, відчуваючи свою провину, менеджер, не очікуючи того, що йому скажуть, вимовив:

— Я розумію, що ви маєте право мене звільнити, і, визнаючи свою провину, приймаю будь-яке ваше рішення.

— Звільнити? — голосно виголосив директор. — Ми тільки що витратили мільйон на ваше навчання, і тепер не можемо розкидатися такими цінними кадрами. Йдіть працювати!

Наступна притча →

↑ Перелік притч

Шановний читачу! Якщо вам сподобалися притчі на цьому сайті, найкращою подякою буде клік по рекламі від Google. Цим Ви допомагаєте розвивати наш сайт. Дуже дякую!




/ Притча про дороге навчання / Притча про молодого менеджера та вартість його помилки / Ціна помилки / Ораторське мистецтво /

Муха і Бджола

Запитав якось Комар Муху:

– А чи є десь поблизу квіти?

– Хм. Про квіти нічого тобі сказати не можу, – відповіла йому Муха. – Але тут недалечко, є стільки консервних банок, гною, а нечистот в навколишніх канавах – видимо не видимо!

І Муха почала розповідати Комару всі сусідні смітники, які йому неодмінно потрібно буде відвідати.

Полетів Комар у вказаному напрямку і зустрів Бджолу. Продовжити читання “Муха і Бджола”

Покарання

Одного разу в одній сільській школі хлопчик вдарив дівчинку. Вдарив так боляче, що вона заплакала – і одразу поскаржилася татові. Тато був вчителем в класі. Хлопчик втиснувся в стінку в очікуванні покарання.

Що зробити вчителю, щоб виховати і дівчинку, і хлопчика?

Він посадив дівчинку на коліна, щось прошепотів їй. Продовжити читання “Покарання”

Ворота пекла та раю

До мудреця прийшов воїн і сказав:

− Послухай, я вже немолодий, багато часу провів у боях, і знаю, що смерть може наздогнати мене в будь-який день. Підкажи, як мені не помилитися в життєвому виборі? Скажи мені, мудрець, як відкриваються ворота в пекло, а як відкриваються ворота в рай?

Старий подивився на воїна, примружив очі, а потім розсміявся:

−Хіба ти воїн? Ти – хвіст собачий!

Злобою блиснули очі воїна. Він вихопив меч, і замахнувся на старого…

Але мудрець не злякався. Він спокійно сказав:

− Ось так відкриваються ворота в пекло!

Воїн зрозумів, що зробив дурість. Він поклав меч і став вибачатися:

− Пробачте мені, я погарячкував, не зрозумів я відразу  вашої мудрості.

− А так, відкриваються ворота до раю, – сказав мудрець.

Ще притчі на теми:

 

Наступна притча →

↑ Перелік притч

Дуже приємно, що ви читаєте наш сайт. Натисніть, будь ласка, на рекламу. Це – найкраща подяка. Дякуємо!



/ Ораторське мистецтво /

Найкраща школа

Батьки обрали для свого сина найкращого вчителя. Зранку дід повів онука до найближчої школи.

Була перерва між уроками. Дід став випитувати в учнів, як їм тут навчається. Але діти нічого не відповідали, а тільки бігали навколо.

Дідусь рішуче взяв онука за руку і вийшов у двір.

Ура, я не піду до школи, – зрадів хлопчина.
-Підеш, але не в цю,- сердито відповів дід. – Я сам знайду тобі школу.


Продовжити читання “Найкраща школа”