Садівник та письменник. Притча про недогризки.

Якось садівник звернувся до письменника:

— Прочитав твою розповідь. Мені вона сподобалась. І знаєш, про що я подумав?.. Хочеш, я тобі підкину пару ідей для нових оповідань? Мені вони ні до чого. Адже я не письменник. А ти — напишеш гарні розповіді, випустиш книгу, заробиш багато грошей.

На що письменник відповів:

— Зараз я доїм яблуко, а недогризок віддам тобі. Там багато хорошого насіння. Мені вони ні до чого, адже я не садівник. А ти висадиш їх, виростиш хороші яблуні, збереш врожай, заробиш багато грошей.

— Що? – образився садівник, – Мені не потрібні твої недогризки! В мене самого безліч яблук.

—Так, – погодився письменник. – Та чому ти гадаєш, що мені не вистачає хватає власних ідей?

Шановний читачу! Якщо вам сподобалися ці притчі, будьте ласкаві, зробити клік по рекламі від Google. Дуже дякую! Це – найкраща подяка! 🙂




/ Притча про недогризки / Притча про письменника та садівника / Притча про ідеі / Риторика онлайн /

Весла. Притча “Думай та роби”.

Човняр перевозив мандрівника на інший берег на дуже красивому човні.
Подорожній зауважив, що не бачив досі такого красивого човна. Та раптом він помітив якісь надписи на веслах. На одному веслі було написано: «Думай», а на другому: «Роби».

– Красивий в тебе човен, – сказав мандрівник. – А навіщо такі написи на веслах?

– Дивись, – посміхаючись, сказав човняр. І почав гребти тільки одним веслом, з написом «Думай».

Човен почав кружляти на одному місці.

– Бувало, я думав про щось, розмірковував, будував плани … Але нічого корисного це не приносило. Я просто кружляв на одному місці, як цей човен.

Човняр перестав гребти одним веслом і почав гребти іншим, з написом «Роби». Човен почав кружляти, але вже в інший бік.

– Бувало, я кидався в іншу крайність. Робив щось бездумно, без планів. Багато сил і часу витрачав. Але, в підсумку, теж кружляв на місці.

– Ось і зробив напис на веслах, – продовжував човняр, – щоб пам’ятати, що на кожен помах лівого весла повинен бути помах правого весла.

А потім показав на красивий будинок, який височів на березі річки поблизу церкви:

– Дивись! Цей будинок я побудував після того, як зробив на веслах ці написи.

Шановний читачу! Якщо вам сподобалися притчі на цьому сайті, найкращою подякою буде клік по рекламі від Google. Цим Ви допомагаєте розвивати наш сайт. Дуже дякую!




/ Притча Два весла / Притча про те, що потрібно думати та робити так, як гребеш веслами на човні / Риторика онлайн /

Вартість удару молотком. Притча.

Притча вартість удару молотком

У фермера перестав працювати трактор.

Всі спроби фермера і його сусідів полагодити двигун були марні.

Нарешті він покликав фахівця. Той оглянув трактор. Спробував, як діє стартер, підняв капот і все ретельно перевірив.

Потім узяв молоток і один раз вдарив десь під капотом трактора. І – диво! Продовжити читання “Вартість удару молотком. Притча.”

Притча. Камінь та скульптор

Притча скульптор та камінь

В одному відомому і людному парку стояв камінь.

Простий собі такий камінь. Нічим не примітний.

Одного разу цей камінь побачив скульптор. Він обійшов навколо нього кілька разів, та пішов у задумі.

Через деякий час, скульптор повернувся в парк, прихопивши з собою інструменти.

Він працював молотком та зубилом, стукав, відбиваючи великі і маленькі шматочки. Поліцейські огородили ділянку, щоб якийсь уламок не потрапив випадково в перехожого.

На подив, скульптор досить швидко закінчив роботу і сказав, що можна прибирати огорожу.

Всі бажаючі побігли дивитися на роботу скульптора. Це була чудова скульптура.

Люди вигукнули:

– Це ж треба! Яка краса!!! – говорили одні.
– А раніше був просто камінь! – казали інші.
– Ще б! Адже це велика робота талановитого скульптора! – вигукували треті.

Похвала сипалася з усіх боків.

А приголомшений скульптор скромно сказав:

– Що ви! Я не зробив нічого особливого. Ця скульптура завжди була в цьому камені. Ви хіба не бачили цю красу? Я ж просто прибрав все зайве.

Шановний читачу! Якщо вам сподобалися притчі на цьому сайті, найкращою подякою буде клік по рекламі від Google. Цим Ви допомагаєте розвивати наш сайт. Дуже дякую!




/ Притча українською мовою/ Притча. Камінь та скульптор / Кращі українські притчі / Притчі для переказу / Риторика онлайн /

Які люди живуть в місті

Які люди живуть в місті?

Філософська притча

Це було давним-давно. Але ця історія до сих пір жива.
Один сивий чоловік сидів біля входу в одне східне місто. До старого підійшов юнак і запитав:

– Я жодного разу тут не був. Скажить мені, а які люди живуть в цьому місті?

Старий відповів йому питанням:

– А які люди були в тому місті? У тому, з якого ти пішов?
– Це були егоїстичні і злі люди. Втім, саме тому я з радістю поїхав звідти!
– Що ж. Не пощастило тобі. І тут ти зустрінеш точно таких же людей, – відповів йому старий.
– Що ж, піду подивлюся на місто.

Юнак пішов далі до міста.

Трохи згодом, інший юнак наблизився до старого, та задав таке ж саме питання: Продовжити читання “Які люди живуть в місті”