Притчі про працю, труд та роботу українською. Українські корисні короткі притчі про працьовитих людей, про добрі справи.
Читати кращі притчі про труд та працю українською мовою:
Простий собі такий камінь. Нічим не примітний.
Одного разу цей камінь побачив скульптор. Він обійшов навколо нього кілька разів, та пішов у задумі.
Через деякий час, скульптор повернувся в парк, прихопивши з собою інструменти.Читати далі »Притча. Камінь та скульптор
Сучасна притча
Всі спроби фермера та його сусідів полагодити двигун були марні.
Нарешті він покликав фахівця.
Той оглянув трактор, підняв капот і все ретельно перевірив.
Потім узяв молоток і лише один раз легенько вдарив десь під капотом трактора. І – диво!
Сучасна притча Молодого, нещодавно призначеного менеджера крупної компанії, викликали в кабінет до директора. Ще пак! Він здійснив угоду, на якій фірма втратила мільйон доларів. Коли співробітник зрозумів свою помилку, було вже запізно. Зайшовши до кабінету, та, відчуваючи свою провину, менеджер, не очікуючи того, що йому скажуть, вимовив: — Я розумію, що ви маєте право мене звільнити, і, визнаючи свою провину, приймаю будь-яке ваше рішення. — Звільнити? — голосно виголосив директор. — Ми тільки що витратили мільйон на ваше навчання, і тепер не можемо розкидатися такими… Читати далі »Притча про дороге навчання
Сучасна притча
Човняр перевозив мандрівника на інший берег на дуже красивому човні.
Подорожній зауважив, що не бачив досі такого красивого човна. Та раптом він помітив якісь надписи на веслах. На одному веслі було написано: «Думай», а на другому: «Роби».
– Чудовий в тебе човен, – сказав мандрівник. – А навіщо такі написи на веслах?
– Дивись, – посміхаючись, сказав човняр. І почав гребти тільки одним веслом, з написом «Думай».Читати далі »Два весла. Притча “Думай та роби”.
Бо я – людина. Притча. Василь Сухомлинський
Вечоріло. Битим шляхом йшло двоє подорожніх — батько й семирічний син.
Посеред шляху лежав камінь.
Батько не помітив каменя, спіткнувся, забив ногу. Крекчучи, він обійшов камінь, і, взявши дитину за руку, пішов далі.
Наступного дня батько з сином йшли тією ж дорогою назад. Знову батько не помітив каменя, знову спіткнувся і забив ногу.
Третього дня батько й син пішли тією ж дорогою. До каменя було ще далеко. Батько каже синові:
Василь Сухомлинський
Дідусь з онуком йшли великим лісом. Ледь помітна стежинка звивалась поміж високими деревами.
Вечоріло. Подорожні втомилися. Дідусь уже збирався заночувати десь під кущем, аж тут хлопчик побачив у гущавині хатинку.
– Дідусю, он хатинка! – радісно вигукнув онук. – Може, в ній переночуємо?
– Так, це хатинка для дорожніх, – сказав дідусь.
Вони зайшли в лісову хатинку.
У ній було чисто, на стіні висіла гілочка з ялинки. За народним звичаєм це означало: заходьте, будь ласка, любі гості.
Дідусь і онук підійшли до столу й побачили на ньому хлібинку та глечик з медом. Поручлежала маленька гілочка ялинки. На вікні – відро з водою.
Дідусь і внук умилися і сіли вечеряти.
– Хто це все поставив на стіл? – питає онук.Читати далі »Щоб ти став кращим
Глянула господиня у вікно. Бачить- а нова сусідка білизну попрала, та розвішує сушитись. Та, певно, погано випрала – на білизні видно брудні плями.
Кричить смому чоловіку:
-Іди поглянь! Яка у нас сусідка”господиня”. Білизну прати не вміє.
Між ділом і подругам своїм розповіла, мовляв, яка у мене нова сусідка зˊявилася. Так навіть білизну випрати не вміє.
Пройшов час. Знову бачить господиня, як її сусідка білизну вивішує. І – знову з плямами.Читати далі »Білизна з плямами
