Сокира, сосід та чесність, або притча про передчасні висновки

Одна баба сказала чоловіку, що сусід у нього не чистий на руку, що і сокиру вкрасти може.

Прийшов чоловік додому. І одразу кинувся шукати сокиру.

Немає сокири! Увесь сарай обшукав. Ніде немає сокири!

Виходить на вилицю. Бачить – сусід іде.

Але не просто йде: а йде він, як вкравший сокиру, і дивиться він, як  вкравший сокиру, та посміхається він, як вкравший сокиру. Навіть привітався сусід, як людина, що вкрала сокиру.

“Який же нечесний в мене сусід!” – вирішив чоловік.

Затаїв злобу та повернувся додому. Дивиться, а під сараєм сокира лежить. Його сокира! Мабуть, хтось з дітей брав сокиру, та й на місце не поклав.

Зрадів чоловік. Задоволений, виходить за ворота.

Бачить, що сусід іде не як той, що вкрав сокиру, і дивиться з прищуром не як той, що вкрав сокиру, та посміхається не як той, що вкрав сокиру.

“Який чесний у мене сусід!”

Шановний читачу! Якщо вам сподобалися притчі на цьому сайті, найкращою подякою буде клік по рекламі від Google. Цим Ви допомагаєте розвивати наш сайт. Дуже дякую!




/ Притча про чесність / Притча про сокиру / притча про передчасні висновки / Сокира, сосід та чесність, або притча про передчасні висновки /

Садівник та письменник. Притча про недогризки.

Якось садівник звернувся до письменника:

— Прочитав твою розповідь. Мені вона сподобалась. І знаєш, про що я подумав?.. Хочеш, я тобі підкину пару ідей для нових оповідань? Мені вони ні до чого. Адже я не письменник. А ти — напишеш гарні розповіді, випустиш книгу, заробиш багато грошей.

На що письменник відповів:

— Зараз я доїм яблуко, а недогризок віддам тобі. Там багато хорошого насіння. Мені вони ні до чого, адже я не садівник. А ти висадиш їх, виростиш хороші яблуні, збереш врожай, заробиш багато грошей.

— Що? – образився садівник, – Мені не потрібні твої недогризки! В мене самого безліч яблук.

—Так, – погодився письменник. – Та чому ти гадаєш, що мені не вистачає хватає власних ідей?

Шановний читачу! Якщо вам сподобалися ці притчі, будьте ласкаві, зробити клік по рекламі від Google. Дуже дякую! Це – найкраща подяка! 🙂




/ Притча про недогризки / Притча про письменника та садівника / Притча про ідеі / Риторика онлайн /

Притча. Перстень царя Соломона.

За переказами, царь Соломон володів перстнем, на якому було вигравірувано вислів: “Все минає”.

В хвилину горя і тяжких переживань Соломон дивився на напис і заспокоювався.

Але одого разу сталося таке нещастя, що мудрі слова, замість того щоб утішити, викликали у нього напад люті. Продовжити читання “Притча. Перстень царя Соломона.”

Вартість удару молотком. Притча.

Притча вартість удару молотком

У фермера перестав працювати трактор.

Всі спроби фермера і його сусідів полагодити двигун були марні.

Нарешті він покликав фахівця. Той оглянув трактор. Спробував, як діє стартер, підняв капот і все ретельно перевірив.

Потім узяв молоток і один раз вдарив десь під капотом трактора. І – диво! Продовжити читання “Вартість удару молотком. Притча.”

Фініки. Або притча про переконливість.

Ця притча про переконливість. І про чесність.
Мені подобається принцип, закладений в притчі,
який корисно пам’ятати вчителям, батькам, тренерам …
всім тим, хто працює з людьми, навчаючи або пояснюючи.

Одна жінка привела свого сина до мудреця і почала пояснювати свою проблему:

Мого хлопчика, мабуть, наврочили, – сказала вона. – Уявіть собі, він їсть тільки солодощі. Цукерки, печиво, варення, солодощі – і нічого іншого. Жодні вмовляння і покарання не допомагають. Що мені робити?

Старець лиш поглянув на хлопчика і промовив: Продовжити читання “Фініки. Або притча про переконливість.”

Кульбабки

Кульбабки

Кульбабки

Один чоловік дуже пишався своєю прекрасною зеленою галявиною. Одного разу він побачив, що серед трави зацвіли кульбабки.

Чоловік не сіяв ці кульбабки, і, тому, сприйняв їх як бур’ян. Він одразу вирвав їх руками. Через деякий час кульбабки знову з’явились. Вони маскувались під звичайну траву. І як тільки чоловік не намагався позбавитися них, кульбабки продовжували з’являтися на галявині та бурхливо рости.

Нарешті він написав у департамент сільського господарства. Докладно перерахував всі використані методи, застосовані для боротьби з кульбабками. А лист закінчив питанням:

«Я випробував всі методи. Порадьте, що робити?»

Невдовзі він отримав відповідь:

«Пропонуємо _ вам _ полюбити їх».

Шановний читачу! Якщо вам сподобалися притчі на цьому сайті, найкращою подякою буде клік по рекламі від Google. Цим Ви допомагаєте розвивати наш сайт. Дуже дякую!



Половина життя, або притча про філософа та матроса.

Один філософ плив на кораблі. Йому хотілося з кимось поговорити. Він познайомився з матросом, та запитав у нього:

— Що ти знаєш про філософію?

— Та нічого, — відповів моряк.

— Як? Ти втратив половину життя, — посміхаючись, сказав філософ.

Незабаром почалась сильна буря. Корабель скрипів та погрожував розлетітися на шматки.

— Що з тобою? — запитав моряк у філософа. — Не переживай, берег вже зовсім близько. Навіть, якщо з кораблем щось трапиться, ми зможемо доплисти вплавь.

— Легко тобі про це говорити. Я зовсім не вмію плавати! — відповів той.

— Як так? Нещодавно ти мені сказав, що я втратив половину життя, не знаючи філософії. Але ти, не вміючи плавати, ризикуєш втратити все життя — посміхаючись, сказав моряк.

Шановний читачу! Якщо вам сподобалися притчі на цьому сайті, найкращою подякою буде клік по рекламі від Google. Цим Ви допомагаєте розвивати наш сайт. Дуже дякую!




/ Притча про філософа та матроса. / Філософия та життя / Притча про половину життя /

Погані слова

Притча про дружбу

Притча про дружбуДвоє друзів посварилися. І один друг почав всім знайомим говорити погані слова про свого друга.

Але потім він заспокоївся і зрозумів, що був неправий. Він прийшов до свого друга і попросив вибачення.

Тоді другий друг сказав:

– Добре! Я тебе прощу. Тільки за однієї умови.
– Якої умови?
– Візьми подушку і випусти все пір’я на вітер.

Перший друг так і зробив. Він розірвав подушку. А вітер розніс пір’я по всьому селу.

Задоволений друг прийшов до іншого і сказав:

– Виконав твоє завдання. Я прощений?
– Так, якщо ти збереш всі пір’я назад у подушку.

Але самі розумієте, що неможливо зібрати всі пір’я назад. Так і погані слова, які вже розлетілися по всьому селу, та які почули інші люди, не можна забрати назад.

/ Притча про дружбу / Дружба / Друг / Погані слова /

Рожева троянда

Рожева троянда

Один моряк отримував листи від жінки, яку ніколи не бачив. Її звали Роза. Вони довго листувалися. Читаючи її листи і відповідаючи на них, моряк зрозумів, що не уявляє свого життя без неї. Коли закінчилась його служба, вони призначили зустріч на Центральному вокзалі о п’ятій годині. Роза написала, що в петлиці у неї буде рожева троянда.

Чоловік засумнівався, тому що він ніколи не бачив Рози, навіть на світлині. Він не знає, скільки їй років, на знає, гарна вона чи ні, повна чи струнка. Продовжити читання “Рожева троянда”

Ворота пекла та раю

До мудреця прийшов воїн і сказав:

− Послухай, я вже немолодий, багато часу провів у боях, і знаю, що смерть може наздогнати мене в будь-який з завтрашніх днів. Підкажи, як мені не помилитися в життєвому виборі? Скажи мені, мудрець, як відкриваються ворота в пекло, а як відкриваються ворота в рай?

Старий подивився на воїна, примружив очі, а потім розсміявся:

−Хіба ти воїн? Ти – хвіст собачий!

Злобою блиснули очі воїна. Він вихопив меч, і замахнувся на старого…

Але мудрець не злякався. Він спокійно сказав:

− Ось так відкриваються ворота в пекло!

Воїн зрозумів, що зробив дурість. Він поклав меч і став вибачатися:

− Пробач, старцю, я погарячкував, не зрозумів я відразу твоєї мудрості.

− А так, відкриваються ворота до раю, – сказав мудрець.

Дуже приємно, що ви читаєте наш сайт. Натисніть, будь ласка, на рекламу. Це – найкраща подяка. Дякуємо!



Щоб ти став кращим

Василь Сухомлинський

Дідусь з онуком йшли великим лісом. Ледь помітна стежинка звивалась поміж високими деревами. Вечоріло. Подорожні втомилися. Дідусь уже збирався заночувати десь під кущем, аж тут хлопчик побачив у гущавині хатинку.

– Дідусю, он хатинка! – радісно вигукнув онук. – Може, в ній переночуємо?
– Так, це хатинка для дорожніх, – сказав дідусь.

Вони зайшли в лісову хатинку. У ній було чисто, на стіні висіла гілочка з ялинки. За народним звичаєм це означало: заходьте, будь ласка, любі гості.

Дідусь і онук підійшли до столу й побачили на ньому хлібинку та глечик з медом. Поручлежала маленька гілочка ялинки. На вікні – відро з водою.

Дідусь і внук умилися і сіли вечеряти.

 Хто це все поставив на стіл? – питає онук. Продовжити читання “Щоб ти став кращим”

Чого боятись? Притча про страх

 

Одного разу почалася сильна злива. Всі діти прибігли додому, але наймолодшої доньки не було.

Мати занепокоїлася і пішла шукати її. Надворі йшов дощ, безперервно виблискували блискавки і гримів грім. Від цих блискавок ставало страшно і моторошно.

Мама кожен раз лякалася при виблискуванні блискавки.

Незабаром, жінка знайшла свою дочку, дівчинка бігала і гралася під дощем.

Вся змомокла, але щаслива вона стрибала і танцювала. І кожен раз, коли в небі вдаряла блискавка, дівчинка піднімала своє обличчя! Мама була дуже здивована:

-Що ти робиш?-запитала вона.-Тобі не страшно? Невже ти зовсім не боїшся грози?

А чого тут боятися? – Весело відповіла дівчинка.- Мама, дивись, я танцюю,- а небо мене фотографує!

І в цей момент чергова блискавка освітила щасливе обличчя дівчинки…



Білизна з плямами.

Глянула господиня у вікно. Бачить- а нова сусідка білизну попрала, та розвішує сушитись. Та, певно, погано випрала – на білизні видно брудні плями.

Кричить смому чоловіку:

-Іди поглянь! Яка у нас сусідка”господиня”. Білизну прати не вміє.

Між ділом і подругам своїм розповіла, мовляв, яка у мене нова сусідка зˊявилася. Так навіть білизну випрати не вміє.

Пройшов час. Знову бачить господиня, як її сусідка білизну вивішує. І знову з плямами.

Знову пішла вона пліткувати з подругами. А тим й самим захотілось подивитися на це.

Прийшли вони у двір. Дивляться на білизну. Але вона – білосніжна, ніяких плям.

Тоді одна з подруг каже:

– Перш ніж обговорювати чужу білизну, пішла б ти, та й помила свої вікна. Глянь, які вони у тебе брудні.

Шановний читачу! Клікайте, будь ласка, рекламу. Це – найкраща ваша вдячність за зібрані тут хороші притчі. Дякуємо!



Притча про дороге навчання

Притча про дороге навчання

 

Молодого, нещодавно призначеного менеджера крупної компанії, керівництво викликало на килим.

Ще пак! Він здійснив угоду, на якій фірма втратила мільйон доларів. Коли співробітник зрозумів свою помилку, було вже запізно.

Зайшовши до кабінету, та, відчуваючи свою провину, менеджер, не очікуючи того, що йому скажуть, вимовив:

— Я розумію, що ви маєте право мене звільнити, і, визнаючи свою провину, приймаю будь-яке ваше рішення.

— Звільнити? — голосно виголосив керівник. — Ми тільки що витратили мільйон на ваше навчання, і тепер не можемо розкидатися такими цінними кадрами. Йдіть працювати!

Шановний читачу! Якщо вам сподобалися притчі на цьому сайті, найкращою подякою буде клік по рекламі від Google. Цим Ви допомагаєте розвивати наш сайт. Дуже дякую!




/ Притча про дороге навчання / Притча про молодого менеджера та вартість його помилки /

Відповідь

Декілька чоловік ображали одного мудреця, коли він проходив по їх вулиці. Але він відповів їм посмішкою, та побажав здоров’я. 

Дивуються люди:

– Ти дякуєш і бажаєш тим людям здоров’я, невже ти не почуваєш до них гніву та образи?

На що старий з посмішкою відповідає:

– Коли я приходжу на базар, я можу витратити лише те, що є у мене в гаманці. Так само і при спілкуванні з людьми, я можу витрачати лише те, чим наповнена моя душа. У мене в душі немає образи та гніву.