Погані слова

Притча про дружбу

Притча про дружбуДвоє друзів посварилися. І один друг почав всім знайомим говорити погані слова про свого друга.

Але потім він заспокоївся і зрозумів, що був неправий. Він прийшов до свого друга і попросив вибачення.

Тоді другий друг сказав:

– Добре! Я тебе прощу. Тільки за однієї умови.
– Якої умови?
– Візьми подушку і випусти все пір’я на вітер.

Перший друг так і зробив. Він розірвав подушку. А вітер розніс пір’я по всьому селу.

Задоволений друг прийшов до іншого і сказав:

– Виконав твоє завдання. Я прощений?
– Так, якщо ти збереш всі пір’я назад у подушку.

Але самі розумієте, що неможливо зібрати всі пір’я назад. Так і погані слова, які вже розлетілися по всьому селу, та які почули інші люди, не можна забрати назад.

/ Притча про дружбу / Дружба / Друг / Погані слова /

Два вовки. Або який вовк живе в тобі?

Притча про двох вовків

Колись давно, старий індіанець повідав своєму онуку життєву істину.

– Розумієш, в кожній людині йде боротьба. Ця боротьба дуже схожа на бій двух вовків. Один вовк представляє зло: заздрість, ревнощі, жаль, егоїзм, жадібність, брехню… Інший вовк представляє добро: мир, любов, надію, турботу, доброту, вірність, правду…

Маленький індіанець, зворушений до глибини душі словами діда, надовго задумався. А потім спитав: Продовжити читання “Два вовки. Або який вовк живе в тобі?”

Аркуш паперу

 

Вчитель підізвав учнів і показав їм аркуш білого паперу.

– Що ви тут бачите? – спитав Мудрець.

– Крапку, – відповів один.

Всі інші учні закивали головами в знак того, що теж бачать крапку.

– Придивіться уважніше, – сказав Вчитель.

Тут чорна крапка, – сказав інший учень.

Ні! – заперечив третій учень, – тут маленька чорна крапка. Адже так?

Всі інші учні закивали головами на знак згоди.

Після довгої паузи всі учні в очікуванні подивились на Вчителя.

– Шкода, що всі мої учні побачили тільки маленьку чорну крапку, і ніхто не помітив чистого білого паперу…

І додав після довгої паузи:

– Значить, мені є ще чому вас вчити.

Дуже приємно, що ви читаєте наш сайт. Натисніть, будь ласка, на рекламу. Це – найкраща подяка. Дякуємо!



Щоб ти став кращим

Василь Сухомлинський

Дідусь з онуком йшли великим лісом. Ледь помітна стежинка звивалась поміж високими деревами. Вечоріло. Подорожні втомилися. Дідусь уже збирався заночувати десь під кущем, аж тут хлопчик побачив у гущавині хатинку.

– Дідусю, он хатинка! – радісно вигукнув онук. – Може, в ній переночуємо?
– Так, це хатинка для дорожніх, – сказав дідусь.

Вони зайшли в лісову хатинку. У ній було чисто, на стіні висіла гілочка з ялинки. За народним звичаєм це означало: заходьте, будь ласка, любі гості.

Дідусь і онук підійшли до столу й побачили на ньому хлібинку та глечик з медом. Поручлежала маленька гілочка ялинки. На вікні – відро з водою.

Дідусь і внук умилися і сіли вечеряти.

 Хто це все поставив на стіл? – питає онук. Продовжити читання “Щоб ти став кращим”

Красуня

Красуня. Притча. Притчі українською мовою.

Дорогою йшла жінка, гарна як квітка. Раптом вона помітила, що за нею йде чоловік. Жінка звернулась до нього:

– Скажи, навіщо ти йдеш за мною?

Чоловік відказав:

– О, владарка мого серця, твої чари ведуть мене за тобою. Тобі я хочу освідчитись у коханні, бо ти полонила моє серце.

Красуня поглянула на юнака і згодом промовила:

– Як ти міг закохатися в мене? Моя молодша сестра набагато красивіша і привабливіша за мене. Зачекай трохи, вона скоро йтиме цією ж дорогою.

Чоловік поглянув на шлях. Дійсно, вдалині виднівся жіночий силует. Чоловікові хотілося скоріше побачити красивішу жінку, тому він пішов назустріч… Але… жіночий силует невдовзі перетворився на стареньку в латаній хустині.

Ображений хлопець наздогнав красиву жінку. Він гукнув знавісніло:

– Скажи, як настільки красива жінка може бути такою лукавою?

Красуня посміхнулась і мовила:

– Так, я обманула тебе. Але ти ще гірший брехун, ніж я. Ти сказав, що закоханий в мене, але це не правда. Чи не так? Інакше ти б не залишився чекати на красивішу дівчину.



Чого боятись? Притча про страх

 

Одного разу почалася сильна злива. Всі діти прибігли додому, але наймолодшої доньки не було.

Мати занепокоїлася і пішла шукати її. Надворі йшов дощ, безперервно виблискували блискавки і гримів грім. Від цих блискавок ставало страшно і моторошно.

Мама кожен раз лякалася при виблискуванні блискавки.

Незабаром, жінка знайшла свою дочку, дівчинка бігала і гралася під дощем.

Вся змомокла, але щаслива вона стрибала і танцювала. І кожен раз, коли в небі вдаряла блискавка, дівчинка піднімала своє обличчя! Мама була дуже здивована:

-Що ти робиш?-запитала вона.-Тобі не страшно? Невже ти зовсім не боїшся грози?

А чого тут боятися? – Весело відповіла дівчинка.- Мама, дивись, я танцюю,- а небо мене фотографує!

І в цей момент чергова блискавка освітила щасливе обличчя дівчинки…



Весла. Притча “Думай та роби”.

Човняр перевозив мандрівника на інший берег на дуже красивому човні.
Подорожній зауважив, що не бачив досі такого красивого човна. Та раптом він помітив якісь надписи на веслах. На одному веслі було написано: «Думай», а на другому: «Роби».

– Красивий в тебе човен, – сказав мандрівник. – А навіщо такі написи на веслах?

– Дивись, – посміхаючись, сказав човняр. І почав гребти тільки одним веслом, з написом «Думай».

Човен почав кружляти на одному місці.

– Бувало, я думав про щось, розмірковував, будував плани … Але нічого корисного це не приносило. Я просто кружляв на одному місці, як цей човен.

Човняр перестав гребти одним веслом і почав гребти іншим, з написом «Роби». Човен почав кружляти, але вже в інший бік.

– Бувало, я кидався в іншу крайність. Робив щось бездумно, без планів. Багато сил і часу витрачав. Але, в підсумку, теж кружляв на місці.

– Ось і зробив напис на веслах, – продовжував човняр, – щоб пам’ятати, що на кожен помах лівого весла повинен бути помах правого весла.

А потім показав на красивий будинок, який височів на березі річки поблизу церкви:

– Дивись! Цей будинок я побудував після того, як зробив на веслах ці написи.

Шановний читачу! Якщо вам сподобалися притчі на цьому сайті, найкращою подякою буде клік по рекламі від Google. Цим Ви допомагаєте розвивати наш сайт. Дуже дякую!




/ Притча Два весла / Притча про те, що потрібно думати та робити так, як гребеш веслами на човні / Риторика онлайн /

Притча. Перстень царя Соломона.

За переказами, царь Соломон володів перстнем, на якому було вигравірувано вислів: “Все минає”.

В хвилину горя і тяжких переживань Соломон дивився на напис і заспокоювався.

Але одого разу сталося таке нещастя, що мудрі слова, замість того щоб утішити, викликали у нього напад люті. Продовжити читання “Притча. Перстень царя Соломона.”

Вартість удару молотком. Притча.

Притча вартість удару молотком

У фермера перестав працювати трактор.

Всі спроби фермера і його сусідів полагодити двигун були марні.

Нарешті він покликав фахівця. Той оглянув трактор. Спробував, як діє стартер, підняв капот і все ретельно перевірив.

Потім узяв молоток і один раз вдарив десь під капотом трактора. І – диво! Продовжити читання “Вартість удару молотком. Притча.”

Як розділити порівну?

Жили в одному селі два брати. І дісталося їм якось велике поле з чудовим чорноземом.

Зраділи брати несказанно.

Але, от халепа! Як же його поділити між собою?

Думали-гадали… Ледве до бійки  не дійшло…

Почали ділити. То одному здавалось, що іншому більша частина дістається… то навпаки…  Ніяк кордони не могли провести.

Замучилися.

Втомилися.

І вирішили звернутись до Мудреця.

– Підкажи, Отець… Як нам порівну і мирно поле розділити між собою?

– Зробіть так. Один брат нехай розділить поле навпіл так, як сам вирішить це зробити. А другий – нехай вибере з двох половинок: яка частина буде його, а яка дістанеться братові.

Дуже приємно, що ви читаєте наш сайт. Натисніть, будь ласка, на рекламу. Це – найкраща подяка. Дякуємо!



Цвяхи виховання

 

Життєва історія…  Єдиний син відбився від рук.

Випробувавши всі способи впливу, батько придумав нарешті от що: вкопав навпроти будинку  стовп  і після кожного поганого вчинку сина  забивав у цей стовп цвях.

Пройшов деякий час, і на стовпі не залишилось ані живого місця – весь він був утиканий цвяхами.

Ця картина вразила уяву сина.

Тоді за кожен хороший його вчинок батько почав витягувати по одному цвяху.

І от настав урочистий момент: останній цвях витягнений із стовпа.

Але на сина це справило зовсім неочікуване враження: він гірко заплакав.

– Чому ти плачеш? – запитав батько. – Адже цвяхів на стовпі більше немає.

– Цвяхів немає – а дірки залишились!

Шановний читачу! Клікайте, будь ласка, рекламу. Це – найкраща ваша вдячність за зібрані тут хороші притчі. Дякуємо!



Минуле, сучасне і майбутнє

Притча про минуле, сучасне, майбутнє

 

Три мудреця сиділи в тіні великого дерева і насолоджувалися бесідою. Вони сперечалися про те, що важливіше для людини – минуле, сучасне або майбутнє. Один з них сказав:

 – Моє минуле робить мене тим, хто я є. Я маю те, чому я навчився в минулому. Мені подобаються люди, з якими мені раніше було добре, або схожі на них.

 – Я не можу з цим погодитись, – сказав другий, – людину робить її майбутнє. Неважливо, що я знаю і що вмію зараз, – я буду вчитися тому, що знадобиться мені в майбутньому. Мої дії зараз залежать не від того, яким я був, а від того, яким я збираюсь стати. Мені подобаються люди, не схожі на тих, кого я знав раніше.

– Ви зовсім випустили з уваги те, – втрутився третій, – що минуле і майбутнє існують тільки в наших думках. Минулого вже немає. Майбутнього ще немає, і залежно від того, згадуєте ви про минуле або мрієте про майбутнє, дієте ви тільки у сьогоденні.

І довго ще сперечалися мудреці, насолоджуючись неквапливою бесідою…

Дуже приємно, що ви читаєте наш сайт. Натисніть, будь ласка, на рекламу. Це – найкраща подяка. Дякуємо!



Все в твоїх руках

 

Колись давно, в одному місті, жив мудрець. Слава про його мудрість рознеслась далеко навколо його рідного міста, люди здалеку приходили до нього за порадою.

Але був у місті чоловік, який заздрив його славі. Прийшов він якось на луг, спіймав метелика, посадив його між зімкнутих долонь і подумав:

 – Піду я до мудреця і спитаю у нього: скажи, о наймудріший, який метелик у мене в руках: живий або мертвий?  Якщо він скаже “мертвий”, я відкрию долоні, метелик полетить.  Якщо він скаже “живий” – я зімкну долоні, і метелик помре. От тоді всі й зрозуміють, хто з нас розумніший.

Так все і сталось. Заздрісник прийшов у місто і спитав у мудреця:

– Скажи, о наймудріший, який метелик у мене в руках: живий чи мертвий?

Пильно дивлячись в очі, мудрець сказав:

– Все в твоїх руках.

Шановний читачу! Клікайте, будь ласка, рекламу. Це – найкраща ваша вдячність за зібрані тут хороші притчі. Дякуємо!



Притча про мовчання

Жив мудрий чоловік. Але були у нього і заздрісники. Так ось зібрались кілька таких людей, та почали підчіплювати і навіть ображати чоловіка.

Чоловік слухав їх дуже спокійно. Через цей спокій їм стало якось не по собі. Виникло незручне почуття: вони ображають чоловіка, а він слухає їх слова як музику. Тут щось не так.

Один из них звернувся до мудрого:

– В чому річ? Ти что, не розумієш, що ми говоримо про тебе?

– Як же? Розумію! Але саме при розумінні, можливе таке глибоке мовчання, – відповів чоловік. Та додав:

 – Це ваш вибір – вирішувати, ображати мене чи ні. Але приймати ваші дурниці чи ні – в цьому моя воля. Я від них відмовляюсь; вони того не варті. Можете забрати їх собі. Я їх не приймаю. В той же час, я не можу заборонити вам ображати мене. Це ваша воля и ваше право.

Шановний читачу! Клікайте, будь ласка, рекламу. Це – найкраща ваша вдячність за зібрані тут хороші притчі. Дякуємо!




/ Притча про мовчання / Притча: ображатись чи ні /

Мовчання – золото. Притча про плітки.

Учню не терпілося розказати Учителю плітки, які він почув на базарі.

— Почекай, — запинив його мудрець. — Як ти вважаєш, чи ця плітка правдива?

— Не знаю. Може і правдива. А, може, і ні.

Тоді Учитель запитав:

— Чи принесе вона кому-небудь користь?

— Не впевнений. Яка з цього може бути користь?

— Она смішна?

— Трохи смішна. Тільки от, чомусь, не радісна.

— Ну, от. Тоді навіщо мені її слухати? Краще помовчи.

Учень замислився і сказав:

— Ви праві, Учитель. Напевно, нема чого Вам її слухати. Да і нікому це слухати не треба. Дякую за урок!

Шановний читачу! Клікайте, будь ласка, рекламу. Це – найкраща ваша вдячність за зібрані тут хороші притчі. Дякуємо!




/ Притча про плітки / Мовчання – золото / Притча / Легенда /