Главная страница » для дітей

для дітей

Притчі для дітей

Тут зібрані притчі українською мовою для дітей шкільного віку. Вони мудрі, короткі, корисні, цікаві. Ці притчі підійдуть дітям будь-якого віку, з будь-якого класу. Але притчі ці далеко не дитячі – це мудрі і корисні притчі.

Притчі оновлюються та поповнюються. Заходьте ще! :)

Чи потрібна допомога

Їдуть дід з онуком по дорозі. Бачать, віз якогось селянина потрапив в яму, той намагається витягнути його з ями, але ніяк не виходить. Дід кивнув онукові і вони допомогли селянинові витягнути віз. Їдуть далі. Бачать таку ж картину: віз в яму потрапив, поруч сидить селянин і плаче. Дід мовчки подивився на це і поїхав далі. Онук у нього і питає: – Дід! А чому ми не допомогли цьому селянинові? – Допомогти плакати?

Щаслива мама

Жила-була сім’я. Дітей було багато, а грошей мало. Мати багато працювала. Після роботи вона готувала, прала, прибирала…

Звичайно ж, вона втомлювалася і тому часто кричала на дітей, була невдоволена, скаржилась на життя.

Одного разу вона подумала, що це недобре так жити. Що діти-то не винні в тяжкому житті. І вирушила за порадою до мудреця: як стати хорошою матір’ю?Читати далі »Щаслива мама

Два яблука. Притча про те, що не потрібно поспішати із висновками.

Маленька дівчинка принесла знадвору два яблука. Мабуть, її хтось пригостив.

– Матусю, поглянь, які гарні гарні яблука!

– Дійсно, гарні! Пригостиш мене? – запитала мама.

Дівчинка поглянула на яблука. А потім відкусила від одного з них. На секунду замислилась і… надкусила інше.

Мама дуже здивувалась. І подумала:Читати далі »Два яблука. Притча про те, що не потрібно поспішати із висновками.

Погані слова

Притча про дружбу

Двоє друзів посварилися. І один друг почав всім знайомим говорити погані слова про свого друга.

Але потім він заспокоївся і зрозумів, що був неправий. Він прийшов до свого друга і попросив вибачення.

Тоді другий друг сказав:

– Добре! Я тебе прощу. Тільки за однієї умови.
– Якої умови?
– Візьми подушку і випусти все пір’я на вітер.Читати далі »Погані слова

Весла. Притча “Думай та роби”.

Сучасна притча

Човняр перевозив мандрівника на інший берег на дуже красивому човні.
Подорожній зауважив, що не бачив досі такого красивого човна. Та раптом він помітив якісь надписи на веслах. На одному веслі було написано: «Думай», а на другому: «Роби».

– Чудовий в тебе човен, – сказав мандрівник. – А навіщо такі написи на веслах?

– Дивись, – посміхаючись, сказав човняр. І почав гребти тільки одним веслом, з написом «Думай».Читати далі »Весла. Притча “Думай та роби”.

Бо я – людина. Притча.

Василь Сухомлинський

Вечоріло. Битим шляхом йшло двоє подорожніх — батько й семирічний син.

Посеред шляху лежав камінь.

Батько не помітив каменя, спіткнувся, забив ногу. Крекчучи, він обійшов камінь, і, взявши дитину за руку, пішов далі.

Наступного дня батько з сином йшли тією ж дорогою назад. Знову батько не помітив каменя, знову спіткнувся і забив ногу.

Третього дня батько й син пішли тією ж дорогою. До каменя було ще далеко. Батько каже синові:

Читати далі »Бо я – людина. Притча.

Щоб ти став кращим

Василь Сухомлинський

Дідусь з онуком йшли великим лісом. Ледь помітна стежинка звивалась поміж високими деревами.

Вечоріло. Подорожні втомилися. Дідусь уже збирався заночувати десь під кущем, аж тут хлопчик побачив у гущавині хатинку.

– Дідусю, он хатинка! – радісно вигукнув онук. – Може, в ній переночуємо?
– Так, це хатинка для дорожніх, – сказав дідусь.

Вони зайшли в лісову хатинку. У ній було чисто, на стіні висіла гілочка з ялинки. За народним звичаєм це означало: заходьте, будь ласка, любі гості.

Дідусь і онук підійшли до столу й побачили на ньому хлібинку та глечик з медом. Поручлежала маленька гілочка ялинки. На вікні – відро з водою.

Дідусь і внук умилися і сіли вечеряти.

 Хто це все поставив на стіл? – питає онук.Читати далі »Щоб ти став кращим