навчання

Збірник притч на тему “навчання”.

В цих притчах є дуже цікаві методи навчання. Ці притчі будуть корисними вчителям, батькам, тренерам …
всім тим, хто працює з людьми, навчаючи або пояснюючи.

Два весла. Притча “Думай та роби”.

Сучасна притча

Човняр перевозив мандрівника на інший берег на дуже красивому човні.
Подорожній зауважив, що не бачив досі такого красивого човна. Та раптом він помітив якісь надписи на веслах. На одному веслі було написано: «Думай», а на другому: «Роби».

– Чудовий в тебе човен, – сказав мандрівник. – А навіщо такі написи на веслах?

– Дивись, – посміхаючись, сказав човняр. І почав гребти тільки одним веслом, з написом «Думай».Читати далі »Два весла. Притча “Думай та роби”.

Сонце та Вітер. Хто сильніший?

Сонце і Вітер посперечались, хто з них могутніший. І Вітер сказав: – Я доведу, що я могутніший за тебе. Бачиш, там старий дід в плащі? Посперечаймося, що зможу змусити його зняти плащ швидше, ніж ти! Сонце сховалось за хмару, а Вітер почав дути все сильніше і сильніше, доки не перетворився майже в ураган. Але чим сильніше він дув, тим щільніше закутувався старий дід у свій плащ. Нарешті Вітер стих і припинився. І тоді Сонце визирнуло з-за хмари і лагідно посміхнулось мандрівнику. Мандрівник повеселішав і зняв… Читати далі »Сонце та Вітер. Хто сильніший?

Притча про дороге навчання

Сучасна притча Молодого, нещодавно призначеного менеджера крупної компанії, викликали в кабінет до директора. Ще пак! Він здійснив угоду, на якій фірма втратила мільйон доларів. Коли співробітник зрозумів свою помилку, було вже запізно. Зайшовши до кабінету, та, відчуваючи свою провину, менеджер, не очікуючи того, що йому скажуть, вимовив: — Я розумію, що ви маєте право мене звільнити, і, визнаючи свою провину, приймаю будь-яке ваше рішення. — Звільнити? — голосно виголосив директор. — Ми тільки що витратили мільйон на ваше навчання, і тепер не можемо розкидатися такими… Читати далі »Притча про дороге навчання

Фініки. Або притча про переконливість.

Ця притча про переконливість. І про чесність.
Мені подобається цей принцип, закладений в притчі,
який корисно пам’ятати вчителям, батькам, тренерам …
всім тим, хто працює з людьми, навчаючи або пояснюючи.

Одна жінка привела свого сина до мудреця і почала пояснювати свою проблему:

– Мого хлопчика, мабуть, наврочили, – сказала вона. – Уявіть собі, він їсть тільки солодощі. Цукерки, печиво, варення, солодощі – і нічого іншого. Жодні вмовляння і покарання не допомагають. Що мені робити?

Старець лиш поглянув на хлопчика і промовив:Читати далі »Фініки. Або притча про переконливість.

Бо я – людина. Притча.

Бо я – людина. Притча. Василь Сухомлинський

Подивіться відео цієї притчі.

Вечоріло. Битим шляхом йшло двоє подорожніх — батько й семирічний син.

Посеред шляху лежав камінь.

Батько не помітив каменя, спіткнувся, забив ногу. Крекчучи, він обійшов камінь, і, взявши дитину за руку, пішов далі.

Наступного дня батько з сином йшли тією ж дорогою назад. Знову батько не помітив каменя, знову спіткнувся і забив ногу.

Третього дня батько й син пішли тією ж дорогою. До каменя було ще далеко. Батько каже синові:

Читати далі »Бо я – людина. Притча.

Найкраща школа

Притча про найкращу школу Батьки обрали для свого сина найкращого вчителя. Зранку дід повів онука до найближчої школи. Була перерва між уроками. Дід став випитувати в учнів, як їм тут навчається. Але діти нічого не відповідали, а тільки бігали навколо. Дідусь рішуче взяв онука за руку і вийшов у двір. –Ура, я не піду до школи, – зрадів хлопчина. -Підеш, але не в цю,- сердито відповів дід. – Я сам знайду тобі школу. Дідусь відвів онука в свій дім, доручив його піклуванням бабусі, а сам пішов… Читати далі »Найкраща школа

Щоб ти став кращим

Василь Сухомлинський

Дідусь з онуком йшли великим лісом. Ледь помітна стежинка звивалась поміж високими деревами.

Вечоріло. Подорожні втомилися. Дідусь уже збирався заночувати десь під кущем, аж тут хлопчик побачив у гущавині хатинку.

– Дідусю, он хатинка! – радісно вигукнув онук. – Може, в ній переночуємо?
– Так, це хатинка для дорожніх, – сказав дідусь.

Вони зайшли в лісову хатинку.

У ній було чисто, на стіні висіла гілочка з ялинки. За народним звичаєм це означало: заходьте, будь ласка, любі гості.

Дідусь і онук підійшли до столу й побачили на ньому хлібинку та глечик з медом. Поручлежала маленька гілочка ялинки. На вікні – відро з водою.

Дідусь і внук умилися і сіли вечеряти.

– Хто це все поставив на стіл? – питає онук.Читати далі »Щоб ти став кращим