Садівник та письменник. Притча про недогризки.

Якось садівник звернувся до письменника:

— Прочитав твою розповідь. Мені вона сподобалась. І знаєш, про що я подумав?.. Хочеш, я тобі підкину пару ідей для нових оповідань? Мені вони ні до чого. Адже я не письменник. А ти — напишеш гарні розповіді, випустиш книгу, заробиш багато грошей.

На що письменник відповів:

— Зараз я доїм яблуко, а недогризок віддам тобі. Там багато хорошого насіння. Мені вони ні до чого, адже я не садівник. А ти висадиш їх, виростиш хороші яблуні, збереш врожай, заробиш багато грошей.Читати далі »Садівник та письменник. Притча про недогризки.

Пелюстка троянди

Планувалось прийняття великого композитора Людвіга ван Бетховена в дійсні члени Академії мистецтв у Парижі. Голова зборів оголосив:

– Ми зібрались сьогодні для того, щоб прийняти у члени нашої академії великого Бетховена.

І тут же додав, що, на жаль, ні однієї вакантної посади в академії немає, тим як би наперед вирішив результат справи.

У залі запанувала мовчанка.

– Але…,– продовжував голова… та налив з графину, що стояв на столі, повний стакан води так, що ні однієї краплі додати не можна було. Потім відірвав з букета одну пелюстку троянди та обережно опустив її на водну поверхню.

Пелюстка не переповнила стакана, і вода не пролилася.Читати далі »Пелюстка троянди

Великі шахи та життя. Притча

Два досвідчених і дуже майстерних шахових гравця сіли за дошку з чорно-білими клітинами і розставили на ній свої війська. Кожне військо очолював король, поряд  обов’язково знаходився ферзь. Білі та чорні  війська мали свої фортеці з баштами. В бойових рядах перебували кіннота, слони  і солдати. Почалася битва. На дошці відбувалися зіткнення і підступні обходи. Хитрі задуми виявлялися вдалими чи невдалими, і обидва короля знову і знову вели в бій свої війська. І ця битва нітрохи не відрізнялася від боїв, що вели земні королі. У цих боях… Читати далі »Великі шахи та життя. Притча

Щасливий хвіст. Притча про щастя.

Одного разу старий кіт зустрів молоде кошеня. Бігаючи по колу, кошеня намагалося наздогнати свій власний хвіст. Старий кіт стояв мовчки, спостерігаючи за діями кошеня. А воно, не припиняючи ні на мить, бігало за своїм хвостом.

– Ти женешся за своїм хвостом? – Навіщо? – запитав старий кіт.

– Мені сказали, що в моєму хвості – моє щастя, – відповіло кошеня, – тому я і ловлю його, своє щастя. Тільки ніяк спіймати не можу.

Старий кіт, закатив очі, посміхнувся так, як це міг зробити тільки бувалий кіт, та сказав:Читати далі »Щасливий хвіст. Притча про щастя.

Притча про мовчання

Жив мудрий чоловік. Але були у нього і заздрісники. Так ось зібрались кілька таких людей, та почали підчіплювати і навіть ображати чоловіка.

Чоловік слухав їх дуже спокійно. Через цей спокій їм стало, якось, не по собі. Виникло незручне почуття: вони ображають чоловіка, а він слухає їх слова як музику. Тут щось не так.

Один з них звернувся до мудрого:

– В чому річ? Ти що, не розумієш, що ми говоримо про тебе?Читати далі »Притча про мовчання

Притча про винагороду

Мандрівний проповідник прийшов з важкою вістю у чуже місто. Він хотів передати цю вість тільки самому правителю. Як тільки не наполягали придворні міністри, щоб монах вручив їм цю вість, він залишався твердим та несхильним. Нарешті, після бесіди віч-на-віч з візиром його представили князю.

Правитель дуже зрадів вісті, яку приніс монах. Він запропонував йому обрати, за своїм бажанням, будь-яку винагороду. На свій подив, монах попросив 100 ударів палицею від власних рук князя.Читати далі »Притча про винагороду