Жук та Заєць

Упав Жук на спину у калюжу. Лежить, дзижчить, а перевернутися не може – багнюка його присмоктала.

Йде Заєць.

– Допомож-жи мені! – попросив його жалібно жук. – Я тобі теж допомож-ж-жу!

– Та яка мені може бути від тебе користь? – засміявся Заєць. – Але я тобі і так допоможу! Мені друзі завжди потрібні. Продовжити читання “Жук та Заєць”

Як обрати собі чоловіка

Мати наставляла доньку:

– Вибір чоловіка – відповідальна справа. До цього треба ставитися з розумом. Ось подивися на тата. Він може полагодити все, що завгодно: і машину сам чинить, і в будинку все може полагодити: електрику, сантехніку … І меблі, якщо зламаються, теж полагодить …

Донька кивала головою. А потім каже: Продовжити читання “Як обрати собі чоловіка”

Половина життя, або притча про філософа та матроса.

Один філософ плив на кораблі. Йому хотілося з кимось поговорити. Він познайомився з матросом, та запитав у нього:

— Що ти знаєш про філософію?
— Та нічого, — відповів моряк.
— Як таке може бути? Ти ж втратив половину життя, — посміхаючись, сказав філософ.

Незабаром почалась сильна буря. Корабель скрипів та погрожував розлетітися на шматки. Продовжити читання “Половина життя, або притча про філософа та матроса.”

Все в твоїх руках

Колись давно, в одному місті, жив мудрець. Слава про його мудрість рознеслась далеко навколо його рідного міста, люди здалеку приходили до нього за порадою.

Але був у місті чоловік, який заздрив його славі. Прийшов він якось на луг, спіймав метелика, посадив його між зімкнутих долонь і подумав:

Притча усе в твоїх руках. Метелик в долонях

 – Піду я до мудреця і спитаю у нього: скажи, о наймудріший, який метелик у мене в руках: живий або мертвий?  Якщо він скаже “мертвий”, я відкрию долоні, метелик полетить.  Якщо він скаже “живий” – я зімкну долоні, і метелик помре. От тоді всі й зрозуміють, хто з нас розумніший. Продовжити читання “Все в твоїх руках”

Ворота пекла та раю

До мудреця прийшов воїн і сказав:

− Послухай, я вже немолодий, багато часу провів у боях, і знаю, що смерть може наздогнати мене в будь-який день. Підкажи, як мені не помилитися в життєвому виборі? Скажи мені, мудрець, як відкриваються ворота в пекло, а як відкриваються ворота в рай?

Старий подивився на воїна, примружив очі, а потім розсміявся:

−Хіба ти воїн? Ти – хвіст собачий!

Злобою блиснули очі воїна. Він вихопив меч, і замахнувся на старого…

Але мудрець не злякався. Він спокійно сказав:

− Ось так відкриваються ворота в пекло!

Воїн зрозумів, що зробив дурість. Він поклав меч і став вибачатися:

− Пробачте мені, я погарячкував, не зрозумів я відразу  вашої мудрості.

− А так, відкриваються ворота до раю, – сказав мудрець.

Ще притчі на теми:

 

Наступна притча →

↑ Перелік притч

Дуже приємно, що ви читаєте наш сайт. Натисніть, будь ласка, на рекламу. Це – найкраща подяка. Дякуємо!



/ Ораторське мистецтво /

Найкраща школа

Батьки обрали для свого сина найкращого вчителя. Зранку дід повів онука до найближчої школи.

Була перерва між уроками. Дід став випитувати в учнів, як їм тут навчається. Але діти нічого не відповідали, а тільки бігали навколо.

Дідусь рішуче взяв онука за руку і вийшов у двір.

Ура, я не піду до школи, – зрадів хлопчина.
-Підеш, але не в цю,- сердито відповів дід. – Я сам знайду тобі школу.

Притча Найкраща школа
Продовжити читання “Найкраща школа”

Як подолати страх виступів

Що робити, якщо страшно виступати?

А й справді виступати – страшно! Я це добре пам’ятаю.

З дитинства чув фразу: “Від страху трясуться коліна”…
Я гадав, що це – така метафора, що так не буває…

І ось, дев’ятий клас, вечір хімії в школі. Я вийшов (промову пам’ятав добре). І, раптом: як затремтять коліна … Великим тремтінням! Мені здавалося – що вся школа це бачить … І я все забув…

Так, страшно виступати.

І що ж робити?

Читати далі…

Сокіл і Ворон

Запитав Сокіл у Ворона:

– О Мудрий Вороне! Ти живеш, майже, 100 років. Ти, кажуть, пам’ятаєш моїх батьків, дідів та, навіть, прадідів. Скажи мені, Мудрий Вороне, в чому твій секрет довголіття!

Сокіл та ворон. Притча українською. Ворон та Сокіл. Секрет довголіття 100 років.

– А ти живи, так як я – і твоє життя стане набагато довшим.

І Сокіл вирішив дружити з Вороном і жити так, як він. Продовжити читання “Сокіл і Ворон”

Соловей і жук

притча соловей та жук

Автор притчі: Василь Сухомлинський

У садку співав Соловей. Його пісня була дуже гарна. Він знав, що його пісню люблять люди. Того й дивився з погордою на квітучий сад, на синє небо й на маленьку дівчинку, що сиділа в саду й слухала його пісню.

А коло Соловейка літав великий рогатий Жук. Він літав і гудів.

Соловей припинив свою пісню та й каже:

—    Перестань гудіти. Ти не даєш мені співати. Твоє гудіння нікому не потрібне. Та й краще, аби тебе, Жуче, зовсім не було.

Жук гідно відповів: Продовжити читання “Соловей і жук”

Нерівна заробітна плата

Працівник зайшов до господаря і каже:

– Господар! Чому ти Івану платиш в три рази більше, ніж мені. Я, начебто не ледар, і працюю не гірше Івана. Це ж не чесно! І не справедливо.

Господар подивився у вікно і каже: Продовжити читання “Нерівна заробітна плата”

Щасливий хвіст. Притча про щастя.

Одного разу старий кіт зустрів молоде кошеня. Бігаючи по колу, кошеня намагалося наздогнати свій власний хвіст. Старий кіт стояв мовчки, спостерігаючи за діями кошеня. А воно, не припиняючи ні на мить, бігало за своїм хвостом.

– Ти женешся за своїм хвостом? – Навіщо? – запитав старий кіт.

– Мені сказали, що в моєму хвості – моє щастя, – відповіло кошеня, – тому я і ловлю його, своє щастя. Тільки ніяк спіймати не можу.

Старий кіт, закатив очі, посміхнувся так, як це міг зробити тільки бувалий кіт, та сказав: Продовжити читання “Щасливий хвіст. Притча про щастя.”

Страшенний гріх

Ченці

Старий та молодий ченці мандрували. Шлях їх перетинала ріка, яка через дощі сильно розлилась.

На березі стояла молода красива дівчина, якій також потрібно було перебратися на протилежний берег. Але вона не могла сама перейти річку.

Дівчина попросила допомоги в ченців. Однак обітниця суворо забороняла ченцям навіть торкатися до жінок.

Молодий чернець демонстративно відвернувся. А старий підійшов до дівчини, щось спитав, посадив її на спину, та переніс через річку.

Багато часу ченці шли мовчки. Раптом, молодий не втримався:

— Як ти міг торкнутися до дівчини!? Ти ж давав обітницю не торкатися жінок! Це – страшенний гріх!

На що старий спокійно відповів:

— Дивно, я переніс її та залишив на березі річки, а ти досі її несеш. В своїй голові.

Молодий чернець задумався, а потім – махнув рукою, відганяючи погані думки. На його обличчі знову засвітилася посмішка.

Наступна притча →

↑ Перелік притч

Шановний читачу! Якщо вам сподобалися притчі на цьому сайті, найкращою подякою буде клік по рекламі від Google. Цим Ви допомагаєте розвивати наш сайт. Дуже дякую!




Фото: Болсунов О.І. / Притча про двох ченців та дівчину / Притча про монахів та жінку / Притча, що ти несеш у своїй голові /

Немає часу. Притча

Притча сокира

Йшов мисливець по лісу і зустрів дроворуба. Зігнувшись, він довго і наполегливо пиляв повалене дерево. З лиця його піт лився, все його тіло було сильно напружене.

Мисливець підійшов ближче, щоб подивитися, чому робота дроворуба рухається так повільно.

– По-моєму, ваша пила зовсім затупилась! – Звернувся мисливець до дроворуба. – Чому б вам її не заточити? Продовжити читання “Немає часу. Притча”

Притча про мовчання

Жив мудрий чоловік. Але були у нього і заздрісники. Так ось зібрались кілька таких людей, та почали підчіплювати і навіть ображати чоловіка.

Чоловік слухав їх дуже спокійно. Через цей спокій їм стало, якось, не по собі. Виникло незручне почуття: вони ображають чоловіка, а він слухає їх слова як музику. Тут щось не так.

Один з них звернувся до мудрого:

– В чому річ? Ти що, не розумієш, що ми говоримо про тебе? Продовжити читання “Притча про мовчання”

Аркуш паперу

Вчитель покликав учнів і показав їм аркуш білого паперу.

– Що ви тут бачите? – спитав Мудрець.

– Нічого, – відповіли учні.

– Погляньте уважніше, – поради вчитель.

– Я бачу малесеньку крапку, – відповів один з учнів..

Всі інші учні закивали головами в знак того, що теж бачать маленьку крапку.

– Придивіться уважніше, – сказав Вчитель. Продовжити читання “Аркуш паперу”