Жив мудрий чоловік. Але були у нього і заздрісники. Так ось зібрались кілька таких людей, та почали підчіплювати і навіть ображати чоловіка.
Чоловік слухав їх дуже спокійно. Через цей спокій їм стало, якось, не по собі. Виникло незручне почуття: вони ображають чоловіка, а він слухає їх слова як музику. Тут щось не так.
Один з них звернувся до мудрого:
– В чому річ? Ти що, не розумієш, що ми говоримо про тебе?Читати далі »Притча про мовчання
Жили в одному селі два брати. І дісталося їм якось велике поле з чудовим чорноземом.
Зраділи брати несказанно.
Але, от халепа! Як же його поділити між собою?
Думали-гадали… Ледве до бійки не дійшло…
Притча про дружбу
Двоє друзів посварилися. І один друг почав всім знайомим говорити погані слова про свого друга.
Але потім він заспокоївся і зрозумів, що був неправий. Він прийшов до свого друга і попросив вибачення.
Тоді другий друг сказав:
– Добре! Я тебе прощу. Тільки за однієї умови.
– Якої умови?
– Візьми подушку і випусти все пір’я на вітер.Читати далі »Погані слова
Сучасна притча
Всі спроби фермера та його сусідів полагодити двигун були марні.
Нарешті він покликав фахівця.
Той оглянув трактор, підняв капот і все ретельно перевірив.
Потім узяв молоток і лише один раз легенько вдарив десь під капотом трактора. І – диво!
Сучасна притча
Човняр перевозив мандрівника на інший берег на дуже красивому човні.
Подорожній зауважив, що не бачив досі такого красивого човна. Та раптом він помітив якісь надписи на веслах. На одному веслі було написано: «Думай», а на другому: «Роби».
– Чудовий в тебе човен, – сказав мандрівник. – А навіщо такі написи на веслах?
– Дивись, – посміхаючись, сказав човняр. І почав гребти тільки одним веслом, з написом «Думай».Читати далі »Два весла. Притча “Думай та роби”.
Бо я – людина. Притча. Василь Сухомлинський
Вечоріло. Битим шляхом йшло двоє подорожніх — батько й семирічний син.
Посеред шляху лежав камінь.
Батько не помітив каменя, спіткнувся, забив ногу. Крекчучи, він обійшов камінь, і, взявши дитину за руку, пішов далі.
Наступного дня батько з сином йшли тією ж дорогою назад. Знову батько не помітив каменя, знову спіткнувся і забив ногу.
Третього дня батько й син пішли тією ж дорогою. До каменя було ще далеко. Батько каже синові:
Одного разу, в одній сільській школі, хлопчик вдарив дівчинку. Вдарив так боляче, що вона заплакала. Тато був вчителем в класі. Дівчинка одразу поскаржилася татові. Хлопчик, побачивши це, втиснувся в стінку в очікуванні покарання. Що зробити вчителю, щоб виховати і дівчинку, і хлопчика? Тато посадив дівчинку на коліна, щось прошепотів їй. Вона миттево витерла сльози та посміхнулась. Дівчинка підійшла та протягнула хлопчику, який її образив, долоні, а на долонях були цукерки. Довго хлопчик дивився на цукерки, на дівчинку і на вчителя. Взяв цукерки – відвернувся і… Читати далі »Притча про виховання, покарання та цукерки
