Сучасна притча
Всі спроби фермера та його сусідів полагодити двигун були марні.
Нарешті він покликав фахівця.
Той оглянув трактор, підняв капот і все ретельно перевірив.
Потім узяв молоток і лише один раз легенько вдарив десь під капотом трактора. І – диво!
До мудреця прийшов воїн і сказав: − Послухай, я вже немолодий, багато часу провів у боях, і знаю, що смерть може наздогнати мене в будь-який день. Підкажи, як мені не помилитися в життєвому виборі? Скажи мені, мудрець, як відкриваються ворота в пекло, а як відкриваються ворота в рай? Старий подивився на воїна, примружив очі, а потім розсміявся: −Хіба ти воїн? Ти – хвіст собачий! Злобою блиснули очі воїна. Він вихопив меч, і замахнувся на старого… Але мудрець не злякався. Він спокійно сказав: − Ось так… Читати далі »Ворота пекла та раю
Якось садівник звернувся до письменника:
— Прочитав твою розповідь. Мені вона сподобалась. І знаєш, про що я подумав?.. Хочеш, я тобі підкину пару ідей для нових оповідань? Мені вони ні до чого. Адже я не письменник. А ти — напишеш гарні розповіді, випустиш книгу, заробиш багато грошей.
На що письменник відповів:
— Зараз я доїм яблуко, а недогризок віддам тобі. Там багато хорошого насіння. Мені вони ні до чого, адже я не садівник. А ти висадиш їх, виростиш хороші яблуні, збереш врожай, заробиш багато грошей.Читати далі »Садівник та письменник. Притча про недогризки.
Сучасна притча Молодого, нещодавно призначеного менеджера крупної компанії, викликали в кабінет до директора. Ще пак! Він здійснив угоду, на якій фірма втратила мільйон доларів. Коли співробітник зрозумів свою помилку, було вже запізно. Зайшовши до кабінету, та, відчуваючи свою провину, менеджер, не очікуючи того, що йому скажуть, вимовив: — Я розумію, що ви маєте право мене звільнити, і, визнаючи свою провину, приймаю будь-яке ваше рішення. — Звільнити? — голосно виголосив директор. — Ми тільки що витратили мільйон на ваше навчання, і тепер не можемо розкидатися такими… Читати далі »Притча про дороге навчання
Декілька чоловік ображали одного мудреця, коли він проходив по їх вулиці. Але він відповів їм посмішкою, та побажав здоров’я.
Дивуються люди:
– Ти дякуєш і бажаєш тим людям здоров’я, невже ти не почуваєш до них гніву та образи?
На що старий з посмішкою відповідає:Читати далі »Відповідь
Автор притчі: Василь Сухомлинський
У садку співав Соловей. Його пісня була дуже гарна. Він знав, що його пісню люблять люди. Того й дивився з погордою на квітучий сад, на синє небо й на маленьку дівчинку, що сиділа в саду й слухала його пісню.
А коло Соловейка літав великий рогатий Жук. Він літав і гудів.
Соловей припинив свою пісню та й каже:
— Перестань гудіти. Ти не даєш мені співати. Твоє гудіння нікому не потрібне. Та й краще, аби тебе, Жуче, зовсім не було.
Жук гідно відповів:Читати далі »Соловей і жук
Купив чоловік собі новий дім – великий, красивий – і сад з фруктовими деревами біля будинку. А поруч у старенькій хаті жив заздрісний сусід.
Одного разу прокинувся чоловік у гарному настрої, вийшов на ганок, а там – купа сміття.
Що робити? Свій ганок, прибирати потрібно. А ще – дізнатися, хто це був. І дізнався – заздрісний сусід.Читати далі »Кошик з яблуками
