життєва мудрість

Притчі про життєву мудрість.

Ворота пекла та раю

До мудреця прийшов воїн і сказав: − Послухай, я вже немолодий, багато часу провів у боях, і знаю, що смерть може наздогнати мене в будь-який день. Підкажи, як мені не помилитися в життєвому виборі? Скажи мені, мудрець, як відкриваються ворота в пекло, а як відкриваються ворота в рай? Старий подивився на воїна, примружив очі, а потім розсміявся: −Хіба ти воїн? Ти – хвіст собачий! Злобою блиснули очі воїна. Він вихопив меч, і замахнувся на старого… Але мудрець не злякався. Він спокійно сказав: − Ось так… Читати далі »Ворота пекла та раю

Садівник та письменник. Притча про недогризки.

Якось садівник звернувся до письменника:

— Прочитав твою розповідь. Мені вона сподобалась. І знаєш, про що я подумав?.. Хочеш, я тобі підкину пару ідей для нових оповідань? Мені вони ні до чого. Адже я не письменник. А ти — напишеш гарні розповіді, випустиш книгу, заробиш багато грошей.

На що письменник відповів:

— Зараз я доїм яблуко, а недогризок віддам тобі. Там багато хорошого насіння. Мені вони ні до чого, адже я не садівник. А ти висадиш їх, виростиш хороші яблуні, збереш врожай, заробиш багато грошей.Читати далі »Садівник та письменник. Притча про недогризки.

Притча про дороге навчання

Сучасна притча Молодого, нещодавно призначеного менеджера крупної компанії, викликали в кабінет до директора. Ще пак! Він здійснив угоду, на якій фірма втратила мільйон доларів. Коли співробітник зрозумів свою помилку, було вже запізно. Зайшовши до кабінету, та, відчуваючи свою провину, менеджер, не очікуючи того, що йому скажуть, вимовив: — Я розумію, що ви маєте право мене звільнити, і, визнаючи свою провину, приймаю будь-яке ваше рішення. — Звільнити? — голосно виголосив директор. — Ми тільки що витратили мільйон на ваше навчання, і тепер не можемо розкидатися такими… Читати далі »Притча про дороге навчання

Відповідь

Декілька чоловік ображали одного мудреця, коли він проходив по їх вулиці. Але він відповів їм посмішкою, та побажав здоров’я.

Дивуються люди:

– Ти дякуєш і бажаєш тим людям здоров’я, невже ти не почуваєш до них гніву та образи?

На що старий з посмішкою відповідає:Читати далі »Відповідь

Соловей і жук

Автор притчі: Василь Сухомлинський

У садку співав Соловей. Його пісня була дуже гарна. Він знав, що його пісню люблять люди. Того й дивився з погордою на квітучий сад, на синє небо й на маленьку дівчинку, що сиділа в саду й слухала його пісню.

А коло Соловейка літав великий рогатий Жук. Він літав і гудів.

Соловей припинив свою пісню та й каже:

— Перестань гудіти. Ти не даєш мені співати. Твоє гудіння нікому не потрібне. Та й краще, аби тебе, Жуче, зовсім не було.

Жук гідно відповів:Читати далі »Соловей і жук

Кошик з яблуками

Купив чоловік собі новий дім – великий, красивий – і сад з фруктовими деревами біля будинку. А поруч у старенькій хаті жив заздрісний сусід.

Одного разу прокинувся чоловік у гарному настрої, вийшов на ганок, а там – купа сміття.

Що робити? Свій ганок, прибирати потрібно. А ще – дізнатися, хто це був. І дізнався – заздрісний сусід.Читати далі »Кошик з яблуками

Два весла. Притча “Думай та роби”.

Сучасна притча

Човняр перевозив мандрівника на інший берег на дуже красивому човні.
Подорожній зауважив, що не бачив досі такого красивого човна. Та раптом він помітив якісь надписи на веслах. На одному веслі було написано: «Думай», а на другому: «Роби».

– Чудовий в тебе човен, – сказав мандрівник. – А навіщо такі написи на веслах?

– Дивись, – посміхаючись, сказав човняр. І почав гребти тільки одним веслом, з написом «Думай».Читати далі »Два весла. Притча “Думай та роби”.

Притча. Кільце (перстень) царя Соломона

Притча про кільце (перстень) царя Соломона

За переказами, цар Соломон володів перстнем, на якому був напис: “Все минає”.

В хвилину горя і тяжких переживань Соломон дивився на напис і заспокоювався.

Але одого разу сталося таке нещастя, що мудрі слова, замість того щоб утішити, викликали у нього напад люті.

Притча. Перстень царя Соломона. — Все минає

Зірвав цар Соломон кільце з пальця й кинув його на підлогу.Читати далі »Притча. Кільце (перстень) царя Соломона

Червона троянда

Один моряк отримував листи від жінки, яку ніколи не бачив. Її звали Роза. Вони довго листувалися. Читаючи її листи і відповідаючи на них, моряк зрозумів, що не уявляє свого життя без неї. Коли закінчилась його служба, вони призначили зустріч на вокзалі о п’ятій годині. Роза написала, що в петлиці у неї буде червона троянда.

Чоловік засумнівався, тому що він ніколи не бачив Рози, навіть на світлині. Він не знає, скільки їй років, на знає, гарна вона чи ні, повна чи струнка.Читати далі »Червона троянда

Сокира, сосід та чесність, або притча про передчасні висновки

Якось одна баба сказала чоловіку, що, наче б, сусід у нього не чистий на руку, що і сокиру вкрасти може.

Прийшов чоловік додому – і одразу кинувся шукати сокиру.

Не знайшов!

Немає сокири! Усю комору обшукав. Ніде немає сокири!

Виходить на вилицю. Бачить – сусід іде.

Але не просто йде: а йде він, як чоловік, що вкрав сокиру, і дивиться він, як той, що вкрав сокиру, та посміхається він, як той, що вкрав сокиру. Навіть привітався сусід, як людина, що вкрала сокиру.Читати далі »Сокира, сосід та чесність, або притча про передчасні висновки