Тут зібрані різні притчі на тему життєвого вибору та життєвих стратегій. Наш сайт поповнюється новими притчами.
За переказами, цар Соломон володів перстнем, на якому був напис: “Все минає”.
В хвилину горя і тяжких переживань Соломон дивився на напис і заспокоювався.
Але одого разу сталося таке нещастя, що мудрі слова, замість того щоб утішити, викликали у нього напад люті.
Зірвав цар Соломон кільце з пальця й кинув його на підлогу.Читати далі »Притча. Кільце (перстень) царя Соломона
Бо я – людина. Притча. Василь Сухомлинський
Вечоріло. Битим шляхом йшло двоє подорожніх — батько й семирічний син.
Посеред шляху лежав камінь.
Батько не помітив каменя, спіткнувся, забив ногу. Крекчучи, він обійшов камінь, і, взявши дитину за руку, пішов далі.
Наступного дня батько з сином йшли тією ж дорогою назад. Знову батько не помітив каменя, знову спіткнувся і забив ногу.
Третього дня батько й син пішли тією ж дорогою. До каменя було ще далеко. Батько каже синові:
Один моряк отримував листи від жінки, яку ніколи не бачив. Її звали Роза. Вони довго листувалися. Читаючи її листи і відповідаючи на них, моряк зрозумів, що не уявляє свого життя без неї. Коли закінчилась його служба, вони призначили зустріч на вокзалі о п’ятій годині. Роза написала, що в петлиці у неї буде червона троянда.
Чоловік засумнівався, тому що він ніколи не бачив Рози, навіть на світлині. Він не знає, скільки їй років, на знає, гарна вона чи ні, повна чи струнка.Читати далі »Червона троянда
Якось одна баба сказала чоловіку, що, наче б, сусід у нього не чистий на руку, що і сокиру вкрасти може.
Прийшов чоловік додому – і одразу кинувся шукати сокиру.
Не знайшов!
Немає сокири! Усю комору обшукав. Ніде немає сокири!
Виходить на вилицю. Бачить – сусід іде.
Але не просто йде: а йде він, як чоловік, що вкрав сокиру, і дивиться він, як той, що вкрав сокиру, та посміхається він, як той, що вкрав сокиру. Навіть привітався сусід, як людина, що вкрала сокиру.Читати далі »Сокира, сосід та чесність, або притча про передчасні висновки
Лев відпочивав в тіні великого дерева після ситного обіду.
До Лева наблизився Шакал. Подивився на Лева і несміливо прошепотів:
– Лев! А давай поб’ємося!
Але у відповідь була лише тиша.
Шакал став говорити голосніше:
– Лев! Давай битися! Влаштуємо на цій галявині бій. Ти проти мене! Лев проти Шакала!
Один чоловік дуже пишався своєю прекрасною зеленою галявиною. Одного разу він побачив, що серед трави зацвіли кульбабки.
Чоловік не сіяв ці кульбаби, і, тому, сприйняв їх як бур’ян. Він одразу вирвав їх руками. Через деякий час кульбаби знову з’явились.
І як тільки чоловік не намагався позбавитися них, кульбабки продовжували з’являтися на галявині та бурхливо рости.
Василь Сухомлинський
Дідусь з онуком йшли великим лісом. Ледь помітна стежинка звивалась поміж високими деревами.
Вечоріло. Подорожні втомилися. Дідусь уже збирався заночувати десь під кущем, аж тут хлопчик побачив у гущавині хатинку.
– Дідусю, он хатинка! – радісно вигукнув онук. – Може, в ній переночуємо?
– Так, це хатинка для дорожніх, – сказав дідусь.
Вони зайшли в лісову хатинку.
У ній було чисто, на стіні висіла гілочка з ялинки. За народним звичаєм це означало: заходьте, будь ласка, любі гості.
Дідусь і онук підійшли до столу й побачили на ньому хлібинку та глечик з медом. Поручлежала маленька гілочка ялинки. На вікні – відро з водою.
Дідусь і внук умилися і сіли вечеряти.
– Хто це все поставив на стіл? – питає онук.Читати далі »Щоб ти став кращим
Колись давно, в одному місті, жив мудрець.
Слава про його мудрість рознеслась далеко навколо його рідного міста, люди здалеку приходили до нього за порадою.
Але був у місті чоловік, який заздрив його славі. Прийшов він якось на луг, спіймав метелика, посадив його між зімкнутих долонь і подумав:
Колись давно, старий дід повідав своєму онуку життєву істину.
– Розумієш, в кожній людині йде боротьба. Ця боротьба дуже схожа на бій двох вовків. Один вовк – чорний. Він представляє собою різне зло: заздрість, лють, ревнощі, жаль, егоїзм, жадібність, брехню… Інший вовк – білий. Він представляє добро: мир, дружбу, любов, надію, турботу, доброту, вірність, правду та інше добро.
Читати далі »Притча про двох вовків. Або який вовк живе в тобі?
Сонце і Вітер посперечались, хто з них могутніший. І Вітер сказав: – Я доведу, що я могутніший за тебе. Бачиш, там старий дід в плащі? Посперечаймося, що зможу змусити його зняти плащ швидше, ніж ти! Сонце сховалось за хмару, а Вітер почав дути все сильніше і сильніше, доки не перетворився майже в ураган. Але чим сильніше він дув, тим щільніше закутувався старий дід у свій плащ. Нарешті Вітер стих і припинився. І тоді Сонце визирнуло з-за хмари і лагідно посміхнулось мандрівнику. Мандрівник повеселішав і зняв… Читати далі »Сонце та Вітер. Хто сильніший?
