Опубліковано

Мовчання – золото. Притча про плітки.

Учню не терпілося розказати Учителю плітки, які він почув на базарі.

— Почекай, — запинив його мудрець. — Як ти вважаєш, чи ця плітка правдива?

— Не знаю. Може і правдива. А, може, і ні.

Тоді Учитель запитав:

— Чи принесе вона кому-небудь користь?

— Не впевнений. Яка з цього може бути користь?

— Она смішна?

— Трохи смішна. Тільки от, чомусь, не радісна.

— Ну, от. Тоді навіщо мені її слухати? Краще помовчи.

Учень замислився і сказав:

— Ви праві, Учитель. Напевно, нема чого Вам її слухати. Да і нікому це слухати не треба. Дякую за урок!

Шановний читачу! Клікайте, будь ласка, рекламу. Це – найкраща ваша вдячність за зібрані тут хороші притчі. Дякуємо!




/ Притча про плітки / Мовчання – золото / Притча / Легенда /

Опубліковано

Пелюстка троянди

 

Планувалось прийняття великого композитора Людвіга ван Бетховена в дійсні члени Академії мистецтв у Парижі. Головуючий оголосив:

– Ми зібрались сьогодні для того, щоб прийняти у члени нашої академії великого Бетховена.

І тут же додав, що, нажаль, ні однієї вакантної посади в академії немає, тим як би наперед вирішив результат справи.

У залі запанувала мовчанка.

– Але…,– продовжував головуючий… та налив з графину, що стояв на столі, повний стакан води так, що ні однієї краплі додати неможна було. Потім відірвав з букета одну пелюстку троянди та обережно опустив її на водну поверхню.

Пелюстка не переповнила стакана, і вода не пролилася.

Тоді головуючий, не сказав більше ні слова, звернув свій погляд до зібрання.

У відповідь стався вибух оплесків.

На цьому і закінчилось засідання, одноголосно обравши Бетховена дійсним членом Академії мистецтв.

Шановний читачу! Якщо вам сподобалися притчі на цьому сайті, найкращою подякою буде клік по рекламі від Google. Цим Ви допомагаєте розвивати наш сайт. Дуже дякую!



/ Легенда / Легенда про Людвіга ван Бетховена / Пелюстка троянди /

Опубліковано

Час шляху

Одного спекотного дня йшов мандрівник пильною дорогою. За спиною у нього була стара зношена сумка. В бік від дороги мандрівник побачив колодязь. Він повернув до нього. З жадібністю напився холодної води. А потім звернувся до діда, що сидів неподалік від колодязя:

 – Мені дуже треба до міста. Скільки часу займе дорога до него?

– Не знаю, – розвів руками старий. Та, махнувши рукою, додав:

– А ти йди!

Спантеличений мандрівник пішов по дорозі. Він почав думати про неосвіченість та грубість місцевих мешканців.

Пройшовши добру сотню шагів, він почув позаду оклик. Обернувшись, побачив того самого діда.

Дід прокричав йому:

– До міста тобі ще дві години шляху.

– Чому ж ти не сказав про це одразу? – здивовано вигукнув мандрівник.

– А як! Спочатку я повинен був побачити, з якою швидкістю ти йдеш із своєю нелегкою ношею, – пояснив дід.

Шановний читачу! Якщо вам сподобалися притчі на цьому сайті, найкращою подякою буде клік по рекламі від Google. Цим Ви допомагаєте розвивати наш сайт. Дуже дякую!



Опубліковано

Кращі притчі українською мовою

На сайті зібрані кращі українські притчі на інщі притчі українською мовою мовою.

Ідея сайту полягає в тому, щоб збирати на ньому кращі метафори (легенди, історії, байки, казки …).

Тому на сайті притч не багато, зате всі – кращі.

Під словом «кращі» ми будемо мати на увазі, що нам притчі сподобалися. Сподіваємось, що вам ці притчі теж будуть до вподоби. Може, тому що вони  мудрі, або змушують задуматися…

Ці притчі перевірені виступами в нашій Школі Ораторської Майстерності та на курсах онлайн-навчання. Тут є (будуть) дорослі притчі, та для дітей.

Сайт новий, але він щодня поповнюється новими українськими притчами, легендами та історіями. Продовжити читання “Кращі притчі українською мовою”

Опубліковано

Кульбабки

Кульбабки

Кульбабки

Один чоловік дуже пишався своєю прекрасною зеленою галявиною. Одного разу він побачив, що серед трави зацвіли кульбабки.

Чоловік не сіяв ці кульбабки, і, тому, сприйняв їх як бур’ян. Він одразу вирвав їх руками. Через деякий час кульбабки знову з’явились. Вони маскувались під звичайну траву. І як тільки чоловік не намагався позбавитися них, кульбабки продовжували з’являтися на галявині та бурхливо рости.

Нарешті він написав у департамент сільського господарства. Докладно перерахував всі використані методи, застосовані для боротьби з кульбабками. А лист закінчив питанням:

«Я випробував всі методи. Порадьте, що робити?»

Невдовзі він отримав відповідь:

«Пропонуємо _ вам _ полюбити їх».

Шановний читачу! Якщо вам сподобалися притчі на цьому сайті, найкращою подякою буде клік по рекламі від Google. Цим Ви допомагаєте розвивати наш сайт. Дуже дякую!



Опубліковано

Вартість удару молотком. Притча.

Притча вартість удару молотком

У фермера перестав працювати трактор.

Всі спроби фермера і його сусідів полагодити двигун були марні.

Нарешті він покликав фахівця. Той оглянув трактор. Спробував, як діє стартер, підняв капот і все ретельно перевірив.

Потім узяв молоток і один раз вдарив десь під капотом трактора. І – диво! Продовжити читання “Вартість удару молотком. Притча.”

Опубліковано

Вартість сукні

Одна дівчина вирішила замовити сукню у відомого кравця, бо шив він красиво і завжди на совість. Правда, вона вважала, що сукні його занадто дорогі.

А тому, прийшовши в майстерню, насамперед вирішила домовитися про ціну.

– Ви дуже багато берете за свої сукні, – заявила вона. Продовжити читання “Вартість сукні”

Опубліковано

Притча. Камінь та скульптор

Притча скульптор та камінь

В одному відомому і людному парку стояв камінь.

Простий собі такий камінь. Нічим не примітний.

Одного разу цей камінь побачив скульптор. Він обійшов навколо нього кілька разів, та пішов у задумі.

Через деякий час, скульптор повернувся в парк, прихопивши з собою інструменти.

Він працював молотком та зубилом, стукав, відбиваючи великі і маленькі шматочки. Поліцейські огородили ділянку, щоб якийсь уламок не потрапив випадково в перехожого.

На подив, скульптор досить швидко закінчив роботу і сказав, що можна прибирати огорожу.

Всі бажаючі побігли дивитися на роботу скульптора. Це була чудова скульптура.

Люди вигукнули:

– Це ж треба! Яка краса!!! – говорили одні.
– А раніше був просто камінь! – казали інші.
– Ще б! Адже це велика робота талановитого скульптора! – вигукували треті.

Похвала сипалася з усіх боків.

А приголомшений скульптор скромно сказав:

– Що ви! Я не зробив нічого особливого. Ця скульптура завжди була в цьому камені. Ви хіба не бачили цю красу? Я ж просто прибрав все зайве.

Шановний читачу! Якщо вам сподобалися притчі на цьому сайті, найкращою подякою буде клік по рекламі від Google. Цим Ви допомагаєте розвивати наш сайт. Дуже дякую!




/ Притча українською мовою/ Притча. Камінь та скульптор / Кращі українські притчі / Притчі для переказу / Риторика онлайн /

Опубліковано

Садівник та письменник. Притча про недогризки.

Якось садівник звернувся до письменника:

— Прочитав твою розповідь. Мені вона сподобалась. І знаєш, про що я подумав?.. Хочеш, я тобі підкину пару ідей для нових оповідань? Мені вони ні до чого. Адже я не письменник. А ти — напишеш гарні розповіді, випустиш книгу, заробиш багато грошей.

На що письменник відповів:

— Зараз я доїм яблуко, а недогризок віддам тобі. Там багато хорошого насіння. Мені вони ні до чого, адже я не садівник. А ти висадиш їх, виростиш хороші яблуні, збереш врожай, заробиш багато грошей.

— Що? – образився садівник, – Мені не потрібні твої недогризки! В мене самого безліч яблук.

—Так, – погодився письменник. – Та чому ти гадаєш, що мені не вистачає хватає власних ідей?

Шановний читачу! Якщо вам сподобалися ці притчі, будьте ласкаві, зробити клік по рекламі від Google. Дуже дякую! Це – найкраща подяка! 🙂




/ Притча про недогризки / Притча про письменника та садівника / Притча про ідеі / Риторика онлайн /

Опубліковано

Погані слова

Притча про дружбу

Притча про дружбуДвоє друзів посварилися. І один друг почав всім знайомим говорити погані слова про свого друга.

Але потім він заспокоївся і зрозумів, що був неправий. Він прийшов до свого друга і попросив вибачення.

Тоді другий друг сказав:

– Добре! Я тебе прощу. Тільки за однієї умови.
– Якої умови?
– Візьми подушку і випусти все пір’я на вітер.

Перший друг так і зробив. Він розірвав подушку. А вітер розніс пір’я по всьому селу.

Задоволений друг прийшов до іншого і сказав:

– Виконав твоє завдання. Я прощений?
– Так, якщо ти збереш всі пір’я назад у подушку.

Але самі розумієте, що неможливо зібрати всі пір’я назад. Так і погані слова, які вже розлетілися по всьому селу, та які почули інші люди, не можна забрати назад.

/ Притча про дружбу / Дружба / Друг / Погані слова /

Опубліковано

Немає часу. Притча

Йшов мисливець по лісу і зустрів дроворуба. Зігнувшись, він довго і наполегливо пиляв повалене дерево. З лиця його піт лився, все його тіло було сильно напружене.

Мисливець підійшов ближче, щоб подивитися, чому робота рухається так повільно і з такою колосальною працею.

– По-моєму, ваша пила зовсім затупилась! – Звернувся мисливець до дроворуба.

– Чому б вам її не заточити?

– Що ви! – Вигукнув дроворуб, здивовано подивившись на перехожого. – У мене абсолютно немає на це часу, я повинен пиляти!

І дроворуб знову взявся за роботу.

Шановний читачу! Якщо вам сподобалися ці притчі, будьте ласкаві, зробити клік по рекламі від Google. Дуже дякую! Це – найкраща подяка! 🙂



/ Немає часу. Притча українською мовою. /

Опубліковано

Щасливий хвіст. Притча про щастя.

Одного разу старий кіт зустрів молоде кошеня. Бігаючи по колу, кошеня явно намагалося наздогнати свій власний хвіст. Старий кіт стояв мовчки, спостерігаючи за діями кошеня, яке, не припиняючи ні на мить, бігало за своїм хвостом.

– Ти женешся за своїм хвостом! – Навіщо? – задав питання старий кіт.

– Мені сказали, що в моєму хвості – моє щастя, – відповіло кошеня, – тому я і ловлю його.

Старий кіт, закатив очі, посміхнувся так, як це міг зробити тільки бувалий кіт, та сказав:

– Колись я був молодий і, так само як і ти намагався «впіймати щастя за хвіст», бо свято вірив в правдивість сказаного мені. Ти не уявляєш, скільки днів я пробігав за своїм хвостом. Я забув, что таке їжа, пиття, все бігав і бігав за своїм хвостом. Я падав, вибиваючись із сил, але знову вставав і знову гнався за своїм щастям. Але настав той момент в моєму житті, коли я вже втратив надію, та кинувши це заняття пішов геть. І ти знаєш, що трапилось?

 -Що? – широко відкривши очі, запитало кошеня.

– Мій хвіст поплентався за мною. Він завжди зі мною, а значит і щастя тежтоже…

Дуже приємно, що ви читаєте наш сайт. Натисніть, будь ласка, на рекламу. Це – найкраща подяка. Дякуємо!




/ Притча про щасливий хвіст / Притча про щастя / Притча про кошеня, яке хотіло спіймати свого хвоста/

Опубліковано

На будь-якого сильного достатньо слабкості

Французький бактеріолог Луї Пастер дослідив у своїй лабораторії культуру вірусу віспи.

Несподівано до нього звернувся незнайомець. Він назвався секундантом одного вельможі,  якому здалося, нібито вчений образив його.  Вельможа вимагав дуелі.   Пастер спокійно вислухав посланця та сказав:

— Якщо мене викликають на дуель, я маю право обрати зброю.   Ось дві колби: в одній – вірус віспи, в другій – чиста вода.  Якщо людина, що Вас прислала, погодиться випити одну з них, на вибір – я вип’ю другу.

Дуель не відбулась 🙂

Шановний читачу! Якщо вам сподобалися притчі на цьому сайті, найкращою подякою буде клік по рекламі від Google. Цим Ви допомагаєте розвивати наш сайт. Дуже дякую!



Опубліковано

Кращі тости

Шановний читачу! Тут зібрані різні тости. Не всі, а тільки деякі, які ми вважаємо кращими. У деяких тостах використовуються притчі – тому такий сайт. Ця збірка тостів буде поповнятися, заходите к нам ще! 🙂

***

Народна мудрість: «З чудовою компанією, так би мовити, гріх не випити!».
Що ж, давайте не будемо грішити! Адже компанія у нас – чудова!

Тост з невеликою притчею.

Зловив мужик Золоту рибку. Зрадів, і, не довго думаючи, каже: Продовжити читання “Кращі тости”

Опубліковано

Муха і Бджола

Запитав якось Комар Муху:

– А чи є десь поблизу квіти?

– Хм. Про квіти нічого тобі сказати не можу, – відповіла йому Муха. – Але тут недалечко, є стільки консервних банок, навозу, а нечистот в навколишніх канавах – видимо не видимо!

І Муха почала розповідати Комару всі сусідні смітники, які йому неодмінно потрібно буде відвідати.

Полетів Комар у вказаному напрямку і зустрів Бджолу.

– Чи не бачила ти поблизу якихось смітників? – запитав він у неї.

– Смітники? Нечистоти? Ні! Ніде не бачила, – здивувалася Бджола. – Зато тут усюди просто безліч ароматних квітів.

Шановний читачу! Клікайте, будь ласка, рекламу. Це – найкраща ваша вдячність за зібрані тут хороші притчі. Дякуємо!




Притча Муха і бджола