Притчі українською мовою
Ідея полягає в тому, щоб збирати кращі метафори (притчі, легенди, історії, байки, казки, тости …). Тому на сайті притч не багато, зате всі – кращі. Продовжити читання “Кращі притчі українською мовою”
Василь Сухомлинський
Вечоріло. Битим шляхом йшло двоє подорожніх — батько й семирічний син.
Посеред шляху лежав камінь.
Батько не помітив каменя, спіткнувся, забив ногу. Крекчучи, він обійшов камінь, і, взявши дитину за руку, пішов далі.
Наступного дня батько з сином йшли тією ж дорогою назад. Знову батько не помітив каменя, знову спіткнувся і забив ногу.
Третього дня батько й син пішли тією ж дорогою. До каменя було ще далеко. Батько каже синові:
В одному маленькому місті живуть по сусідству дві сім’ї. Одні подружжя постійно сваряться, звинувачуючи один одного у всіх бідах і з’ясовуючи, хто з них прав. А інші дружно живуть, ні сварок у них, ні скандалів.
Дивується норовиста господиня щастя сусідки. Заздрить.
Каже чоловікові:
– Піди, глянь, як у них так виходить, щоб усе гладко і тихо.
Прийшов той до сусідського будинку, причаївся під відкритим вікном. Продовжити читання “Щаслива сім’я”
Кореспонденту дали завдання дізнатися секрет довгого життя у ювіляра, якому виповнилося 100 років. Журналіст приїхав у село, розшукав ювіляра і почав випитувати, як же йому вдалося прожити сто років.
Старий сказав, що секрет його довгого життя, на його думку, мабуть, пов’язаний з тим, що він ніколи ні з ким не сперечався.
Кореспондент здивувався: Продовжити читання “Як прожити 100 років”
Шановний читачу! Тут зібрані різні тости. Не всі, а тільки деякі, які ми вважаємо кращими. У деяких тостах використовуються притчі – тому такий сайт. Ця збірка тостів буде поповнятися, заходите к нам ще! 🙂
***
Народна мудрість: «З чудовою компанією, так би мовити, гріх не випити!».
Що ж, давайте не будемо грішити! Адже компанія у нас – чудова!
Зловив мужик Золоту рибку. Зрадів, і, не довго думаючи, каже: Продовжити читання “Кращі тости”
Василь Сухомлинський
Дідусь з онуком йшли великим лісом. Ледь помітна стежинка звивалась поміж високими деревами. Вечоріло. Подорожні втомилися. Дідусь уже збирався заночувати десь під кущем, аж тут хлопчик побачив у гущавині хатинку.
– Дідусю, он хатинка! – радісно вигукнув онук. – Може, в ній переночуємо?
– Так, це хатинка для дорожніх, – сказав дідусь.
Вони зайшли в лісову хатинку. У ній було чисто, на стіні висіла гілочка з ялинки. За народним звичаєм це означало: заходьте, будь ласка, любі гості.
Дідусь і онук підійшли до столу й побачили на ньому хлібинку та глечик з медом. Поручлежала маленька гілочка ялинки. На вікні – відро з водою.
Дідусь і внук умилися і сіли вечеряти.
– Хто це все поставив на стіл? – питає онук. Продовжити читання “Щоб ти став кращим”
Притча про дружбу
Двоє друзів посварилися. І один друг почав всім знайомим говорити погані слова про свого друга.
Але потім він заспокоївся і зрозумів, що був неправий. Він прийшов до свого друга і попросив вибачення.
Тоді другий друг сказав:
– Добре! Я тебе прощу. Тільки за однієї умови.
– Якої умови?
– Візьми подушку і випусти все пір’я на вітер. Продовжити читання “Погані слова”
Жила-була сім’я. Дітей було багато, а грошей мало. Мати багато працювала. Після роботи вона готувала, прала, прибирала…
Звичайно ж, вона втомлювалася і тому часто кричала на дітей, була невдоволена, скаржилась на життя.
Одного разу вона подумала, що це недобре так жити. Що діти-то не винні в тяжкому житті. І вирушила за порадою до мудреця: як стати хорошою матір’ю? Продовжити читання “Щаслива мама”
Французький бактеріолог Луї Пастер дослідив у своїй лабораторії культуру вірусу віспи.
Несподівано до нього звернувся незнайомець. Він назвався секундантом одного вельможі, якому здалося, нібито вчений образив його. Вельможа вимагав дуелі. Пастер спокійно вислухав посланця та сказав:
— Якщо мене викликають на дуель, я маю право обрати зброю. Ось дві колби: в одній – вірус віспи, в другій – чиста вода. Якщо людина, що Вас прислала, погодиться випити одну з них, на вибір – я вип’ю іншу.
Дуель не відбулась 🙂
Шановний читачу! Якщо вам сподобалися притчі на цьому сайті, найкращою подякою буде клік по рекламі від Google. Цим Ви допомагаєте розвивати наш сайт. Дуже дякую!
Якось одна баба сказала чоловіку, що, наче б, сусід у нього не чистий на руку, що і сокиру вкрасти може.
Прийшов чоловік додому – і одразу кинувся шукати сокиру.
Не знайшов!
Немає сокири! Усю комору обшукав. Ніде немає сокири!
Виходить на вилицю. Бачить – сусід іде.
Але не просто йде: а йде він, як чоловік, що вкрав сокиру, і дивиться він, як той, що вкрав сокиру, та посміхається він, як той, що вкрав сокиру. Навіть привітався сусід, як людина, що вкрала сокиру. Продовжити читання “Сокира, сосід та чесність, або притча про передчасні висновки”
Щоб не боятися помилитися, потрібно ці помилки знати. Знати, і вміти їх виправляти.
Жили поряд два сусіда. Прийшла зима, випав сніг.
Перший сусід вранці вийшов з лопатою розгрібати сніг перед будинком.
Поки розчищав доріжку, подивився, як там справи у сусіда. А у сусіда – вже втоптана доріжка. Продовжити читання “Про дружбу”
Є чарівні слова – це компліменти. Компліменти важливі для здоров’я, як вітаміни.
Людина, яка не чує компліментів, починає чахнути – і тут ніякі ліки не допоможуть, крім доброго слова. Це справжнісінькі чарівні слова.
Так, цьому не вчать в школі, тому вчитися потрібно самому.
Сучасна притча
Молодого, нещодавно призначеного менеджера крупної компанії, викликали в кабінет до директора.
Ще пак! Він здійснив угоду, на якій фірма втратила мільйон доларів. Коли співробітник зрозумів свою помилку, було вже запізно.
Зайшовши до кабінету, та, відчуваючи свою провину, менеджер, не очікуючи того, що йому скажуть, вимовив:
— Я розумію, що ви маєте право мене звільнити, і, визнаючи свою провину, приймаю будь-яке ваше рішення.
— Звільнити? — голосно виголосив директор. — Ми тільки що витратили мільйон на ваше навчання, і тепер не можемо розкидатися такими цінними кадрами. Йдіть працювати!
Шановний читачу! Якщо вам сподобалися притчі на цьому сайті, найкращою подякою буде клік по рекламі від Google. Цим Ви допомагаєте розвивати наш сайт. Дуже дякую!
/ Притча про дороге навчання / Притча про молодого менеджера та вартість його помилки / Ціна помилки / Ораторське мистецтво /
Запитав якось Комар Муху:
– А чи є десь поблизу квіти?
– Хм. Про квіти нічого тобі сказати не можу, – відповіла йому Муха. – Але тут недалечко, є стільки консервних банок, гною, а нечистот в навколишніх канавах – видимо не видимо!
І Муха почала розповідати Комару всі сусідні смітники, які йому неодмінно потрібно буде відвідати.
Полетів Комар у вказаному напрямку і зустрів Бджолу. Продовжити читання “Муха і Бджола”