життєва історія

Життєві історії та притчі

Тут зібрані притчі та життєві історії українською мовою про життя, про життєвий вибір, про стратегію життя. Про мудреців і про мудрість.
Історії з життя, які могли статися з вами або з вашими друзями.
Притчі оновлюються. Заходьте ще! Залишайте коментарі!

Бо я – людина. Притча.

Бо я – людина. Притча. Василь Сухомлинський

Подивіться відео цієї притчі.

Вечоріло. Битим шляхом йшло двоє подорожніх — батько й семирічний син.

Посеред шляху лежав камінь.

Батько не помітив каменя, спіткнувся, забив ногу. Крекчучи, він обійшов камінь, і, взявши дитину за руку, пішов далі.

Наступного дня батько з сином йшли тією ж дорогою назад. Знову батько не помітив каменя, знову спіткнувся і забив ногу.

Третього дня батько й син пішли тією ж дорогою. До каменя було ще далеко. Батько каже синові:

Читати далі »Бо я – людина. Притча.

Притча про виховання, покарання та цукерки

Одного разу, в одній сільській школі, хлопчик вдарив дівчинку. Вдарив так боляче, що вона заплакала. Тато був вчителем в класі. Дівчинка одразу поскаржилася татові. Хлопчик, побачивши це, втиснувся в стінку в очікуванні покарання. Що зробити вчителю, щоб виховати і дівчинку, і хлопчика? Тато посадив дівчинку на коліна, щось прошепотів їй. Вона миттево витерла сльози та посміхнулась. Дівчинка підійшла та протягнула хлопчику, який її образив, долоні, а на долонях були цукерки. Довго хлопчик дивився на цукерки, на дівчинку і на вчителя. Взяв цукерки – відвернувся і… Читати далі »Притча про виховання, покарання та цукерки

Червона троянда

Один моряк отримував листи від жінки, яку ніколи не бачив. Її звали Роза. Вони довго листувалися. Читаючи її листи і відповідаючи на них, моряк зрозумів, що не уявляє свого життя без неї. Коли закінчилась його служба, вони призначили зустріч на вокзалі о п’ятій годині. Роза написала, що в петлиці у неї буде червона троянда.

Чоловік засумнівався, тому що він ніколи не бачив Рози, навіть на світлині. Він не знає, скільки їй років, на знає, гарна вона чи ні, повна чи струнка.Читати далі »Червона троянда

Сокира, сосід та чесність, або притча про передчасні висновки

Якось одна баба сказала чоловіку, що, наче б, сусід у нього не чистий на руку, що і сокиру вкрасти може.

Прийшов чоловік додому – і одразу кинувся шукати сокиру.

Не знайшов!

Немає сокири! Усю комору обшукав. Ніде немає сокири!

Виходить на вилицю. Бачить – сусід іде.

Але не просто йде: а йде він, як чоловік, що вкрав сокиру, і дивиться він, як той, що вкрав сокиру, та посміхається він, як той, що вкрав сокиру. Навіть привітався сусід, як людина, що вкрала сокиру.Читати далі »Сокира, сосід та чесність, або притча про передчасні висновки

Кульбабки

Один чоловік дуже пишався своєю прекрасною зеленою галявиною. Одного разу він побачив, що серед трави зацвіли кульбабки.

Чоловік не сіяв ці кульбаби, і, тому, сприйняв їх як бур’ян. Він одразу вирвав їх руками. Через деякий час кульбаби знову з’явились.

І як тільки чоловік не намагався позбавитися них, кульбабки продовжували з’являтися на галявині та бурхливо рости.

Читати далі »Кульбабки

Щаслива мама. Простий секрет щастя

Притча. Щаслива мама

Подивіться цю притчу на нашому Ютуб-каналі.

Жила-була сім’я. Дітей було багато, а грошей мало. Мати багато працювала. Після роботи вона готувала, прала, прибирала…

Звичайно ж, вона втомлювалася і тому часто кричала на дітей, була невдоволена, скаржилась на життя.

Одного разу вона подумала, що це недобре так жити. Що діти-то не винні в тяжкому житті. І вирушила за порадою до мудреця: як стати хорошою матір’ю?Читати далі »Щаслива мама. Простий секрет щастя

Щоб ти став кращим

Василь Сухомлинський

Дідусь з онуком йшли великим лісом. Ледь помітна стежинка звивалась поміж високими деревами.

Вечоріло. Подорожні втомилися. Дідусь уже збирався заночувати десь під кущем, аж тут хлопчик побачив у гущавині хатинку.

– Дідусю, он хатинка! – радісно вигукнув онук. – Може, в ній переночуємо?
– Так, це хатинка для дорожніх, – сказав дідусь.

Вони зайшли в лісову хатинку.

У ній було чисто, на стіні висіла гілочка з ялинки. За народним звичаєм це означало: заходьте, будь ласка, любі гості.

Дідусь і онук підійшли до столу й побачили на ньому хлібинку та глечик з медом. Поручлежала маленька гілочка ялинки. На вікні – відро з водою.

Дідусь і внук умилися і сіли вечеряти.

– Хто це все поставив на стіл? – питає онук.Читати далі »Щоб ти став кращим