Не все відразу

 

Одного разу священик прийшов до зали, щоб звернутися до віруючих. Зала була порожньою, тільки молодий конюх сидів у першому ряду.

Священик замислився:

– Чи слід мені говорити?

Зрештою він наважився запитати конюха:

– Тут немає нікого, крім тебе, то чи слід мені говорити?

Конюх відказав:

– Пане, я проста людина, я в цьому нічого не тямлю. Але коли я заходжу до стайні і бачу, що всі коні розбіглися, і залишився лише один кінь, я все одно нагодую його.

Священик, прийнявши ці слова близько до серця, почав проповідь. Він говорив більше двох годин, і в кінці він нарешті відчув полегшення.

Йому захотілося дізнатися, наскільки гарною була його промова . Він поцікавився:

– Тобі сподобалася моя проповідь? Як тобі мої притчі?

Конюх відповів:

– Я вже говорив, що я проста людина і не дуже тямлю в цьому. Та коли я заходжу до стайні і бачу, що всі коні розбіглися, і залишився лише один кінь, я все одно нагодую його. Але я не дам йому весь корм, що призначався для всіх коней.

Шановний читачу! Якщо вам сподобалися притчі на цьому сайті, найкращою подякою буде клік по рекламі від Google. Цим Ви допомагаєте розвивати наш сайт. Дуже дякую!



/ Священик і віруючий / Притча не все відразу / Риторика онлайн /

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.