Вчитель покликав учнів і показав їм аркуш білого паперу.
– Що ви тут бачите? – спитав Мудрець.
– Нічого, – відповіли учні.
– Погляньте уважніше, – поради вчитель.
– Я бачу малесеньку крапку, – відповів один з учнів..
Всі інші учні закивали головами в знак того, що теж бачать маленьку крапку.
– Придивіться уважніше, – сказав Вчитель.Читати далі »Аркуш паперу
Одній жінці здалося, що її життя дуже важке. Пішла вона за порадою до мудреця. Той вислухав жінку і каже: – Купи козу! Купила жінка козу. Але … життя не стало легшим. Навпаки – життя здалося ще складнішим. Втомилася від такого життя жінка і знову прийшла до мудреця. Той порадив їй: – Продай козу! Продала жінка козу. І … дійсно, життя стало легким. Зраділа жінка і подякувала мудреця.
Одного спекотного дня йшов мандрівник пильною дорогою. За спиною у нього була стара зношена сумка. В бік від дороги мандрівник побачив колодязь. Він повернув до нього. З жадібністю напився холодної води. А потім звернувся до діда, що сидів неподалік від колодязя:
– Мені дуже треба до міста. Скільки часу займе дорога до нього?
– Не знаю, – розвів руками старий. Та, махнувши рукою, додав:
– А ти йди!Читати далі »Час шляху
Великий Майстер гончарної справи закінчував навчання своїх учнів.
Він оголосив, що буде оцінювати майстерність учнів або по кількості робіт, зроблених за тиждень, або по одному, але самому кращому виробу.
Деякі учні тут же взялися ліпити всякі глечики, горщики, тарілки, вази … і обпалювати їх у печі. Вони вставали якомога раніше, щоб зробити якомога більше. Вони обговорювали помилки, ділилися досвідом та ідеями. У них не було жодних секретів один від одного, адже на кількість робіт це ніяк не впливало.
Інші учні вирішили не витрачати даремно час та сили.Читати далі »Великий секрет Майстра гончарної справи. Притча.
Вчитель завів учнів в яскраву кімнату і попросив учнів озирнутися на всі боки і побачити сім предметів чорного кольору.
Це може бути що завгодно, будь-яка деталь, де є чорний колір.
Звичайно ж, учні побачили більше предметів чорного кольору ніж сім.
Тоді вчитель влаштував змагання, хто більше побачить предметів чорного кольору. Ця гра всім сподобалася. Ніхто не очікував, як багато навколо чорного.
Тоді вчитель попросив всіх закрити очі і … згадати всі предмети червоного кольору. Потім – всі предмети синього кольору …
Одного разу священик прийшов до зали, щоб звернутися до вірян. Зала була порожньою, тільки молодий конюх сидів у першому ряду.
Священик замислився:
– Чи слід мені говорити?
Зрештою він наважився запитати конюха:
– Тут немає нікого, крім тебе, то чи слід мені говорити?
Конюх відказав:Читати далі »Не все відразу. Конюх та проповідь, або не все відразу.
Одного разу до старої, але дуже шанованої людини прийшов юнак і попросив дозволу займатися у нього. – Навіщо тобі це? – запитав старець. – Хочу стати сильним і непереможним. – Тоді стань ним! Будь добрим з усіма, ввічливим і уважним. Доброта і ввічливість подарують тобі повагу інших. Твій дух стане чистим і добрим, сильним. Уважність допоможе тобі помічати найтонші зміни. Ти отримаєш можливість знайти вірний шлях, щоб уникнути конфлікту, а це означає змогу виграти бій, не вступаючи до нього. Якщо ж ти навчишся уникати конфліктів,… Читати далі »Як стати сильним і непереможним. І що потрібно, щоб тебе вчили
В одному чудовому українському селі молоді дівчата та жінки вирішили показати усі свої вміння та майстерність. Домовились, що у неділю всі прийдуть на сільську площу і кожна принесе найкращій витвір, створений її власними руками: вишитий рушник, полотно, скатертину, одяг.
В назначений день всі жінки й дівчата прийшли на площу. Принесли безліч прекрасних речей.
Жив мудрий чоловік. Але були у нього і заздрісники. Так ось зібрались кілька таких людей, та почали підчіплювати і навіть ображати чоловіка.
Чоловік слухав їх дуже спокійно. Через цей спокій їм стало, якось, не по собі. Виникло незручне почуття: вони ображають чоловіка, а він слухає їх слова як музику. Тут щось не так.
Один з них звернувся до мудрого:
– В чому річ? Ти що, не розумієш, що ми говоримо про тебе?Читати далі »Притча про мовчання
Це було дуже давно. Але ця історія до все ще жива.
Один сивий чоловік сидів біля входу в одне східне місто. До старого підійшов юнак і запитав:
– Я жодного разу тут не був. Скажіть мені, а які люди живуть в цьому місті?
Старий відповів йому питанням:
– А які люди були в тому місті? У тому, з якого ти пішов?
– Це були егоїстичні і злі люди. Втім, саме тому я з радістю поїхав звідти!
– Що ж. Не пощастило тобі. І тут ти зустрінеш точно таких же людей, – відповів йому старий.
– Що ж, піду подивлюся на місто.
Юнак пішов далі до міста.
Трохи згодом, інший юнак наблизився до старого, та задав таке ж саме питання:Читати далі »Які люди живуть в місті
