Тут зібрані кращі українські притчі. Збірник притч на тему “Погляд на життя”, “Інший погляд”, “Мудрі притчі про життя”, “Корисні притчі про життя”.
Одного разу священик прийшов до зали, щоб звернутися до вірян. Зала була порожньою, тільки молодий конюх сидів у першому ряду.
Священик замислився:
– Чи слід мені говорити?
Зрештою він наважився запитати конюха:
– Тут немає нікого, крім тебе, то чи слід мені говорити?
Конюх відказав:Читати далі »Не все відразу. Конюх та проповідь, або не все відразу.
Жив мудрий чоловік. Але були у нього і заздрісники. Так ось зібрались кілька таких людей, та почали підчіплювати і навіть ображати чоловіка.
Чоловік слухав їх дуже спокійно. Через цей спокій їм стало, якось, не по собі. Виникло незручне почуття: вони ображають чоловіка, а він слухає їх слова як музику. Тут щось не так.
Один з них звернувся до мудрого:
– В чому річ? Ти що, не розумієш, що ми говоримо про тебе?Читати далі »Притча про мовчання
Це було дуже давно. Але ця історія до все ще жива.
Один сивий чоловік сидів біля входу в одне східне місто. До старого підійшов юнак і запитав:
– Я жодного разу тут не був. Скажіть мені, а які люди живуть в цьому місті?
Старий відповів йому питанням:
– А які люди були в тому місті? У тому, з якого ти пішов?
– Це були егоїстичні і злі люди. Втім, саме тому я з радістю поїхав звідти!
– Що ж. Не пощастило тобі. І тут ти зустрінеш точно таких же людей, – відповів йому старий.
– Що ж, піду подивлюся на місто.
Юнак пішов далі до міста.
Трохи згодом, інший юнак наблизився до старого, та задав таке ж саме питання:Читати далі »Які люди живуть в місті
Що робити, якщо страшно виступати? А й справді виступати – страшно! Я це добре пам’ятаю. З дитинства чув фразу: “Від страху трясуться коліна”… Я гадав, що це – така метафора, що так не буває… І ось, дев’ятий клас, вечір хімії в школі. Я вийшов (промову пам’ятав добре). І, раптом: як затремтять коліна … Великим тремтінням! Мені здавалося – що вся школа це бачить … І я все забув… Так, страшно виступати. І що ж робити? Читати далі…
Два досвідчених і дуже майстерних шахових гравця сіли за дошку з чорно-білими клітинами і розставили на ній свої війська. Кожне військо очолював король, поряд обов’язково знаходився ферзь. Білі та чорні війська мали свої фортеці з баштами. В бойових рядах перебували кіннота, слони і солдати. Почалася битва. На дошці відбувалися зіткнення і підступні обходи. Хитрі задуми виявлялися вдалими чи невдалими, і обидва короля знову і знову вели в бій свої війська. І ця битва нітрохи не відрізнялася від боїв, що вели земні королі. У цих боях… Читати далі »Великі шахи та життя. Притча
Запитав Сокіл у Ворона:
– О Мудрий Вороне! Ти живеш, майже, 100 років. Ти, кажуть, пам’ятаєш моїх батьків, дідів та, навіть, прадідів. Скажи мені, Мудрий Вороне, в чому твій секрет довголіття!
– А ти живи, так як я – і твоє життя стане набагато довшим.
І Сокіл вирішив дружити з Вороном і жити так, як він.Читати далі »Сокіл і Ворон
Якось журналіст брав інтерв’ю у одного діда: — Кажуть, Ви сама життєрадісна людина на селі? — Так, кажуть. Але у мене не більше щастя, ніж у когось з моїх сусідів. — Шановний! Але по вам не видно, щоб Ви колись сумували. На Вашому обличчі не видно слідів суму! Поділіться секретом щастя! — Секрет простий. Я не можу знайти щось, про що слід сумувати. Навіть, якщо і знаходжу, задаю собі питання, а чи допоможе в цьому сум? Журналіст вигукнув: — Яка велика мудрість! Адже дійсно, сум… Читати далі »Великий секрет, або притча про щастя
