Тут зібрані кращі короткі притчі для дітей українською мовою. Короткі притчі для дітей будь-якого віку, для виступів в школі і вдома. Ми використовуємо короткі притчі для навчання ораторському мистецтву.
Як обирати друзів. Муха, Комар та Бджола. Про квіти та смітники
Ця притча “Як обирати друзів. Муха, Комар та Бджола” на нашому каналі:
Запитав якось Комар Муху:
– А чи є десь поблизу квіти?
– Хм. Не знаю, не помічала я тут квітів, – відповіла йому Муха. – Але тут є стільки чудових консервних банок, багнюки та сміття!
І Муха радісно почала розповідати Комару про всі сусідні смітники, які йому неодмінно потрібно буде відвідати.
Полетів Комар у вказаному напрямку і зустрів Бджолу.
– Чи не бачила ти поблизу смітника? – запитав він у неї.
– Смітника? Ні! Я ніде не бачила смітників – здивувалася Бджола. – Тут усюди просто безліч ароматних квітів. Летимо? Я покажу тобі їх.
І Комар полетів з Бджолою дивитися на квіти.
Важливо вибирати собі друзів, тих, з якими приємно дружити.
Наступна коротка притча для дітей
Притча. Все у твоїх руках
Колись давно, в одному місті, жив мудрець.
- Ця притча на відео:
Слава про його мудрість рознеслась далеко навколо його рідного міста, люди здалеку приходили до нього за порадою.
Але був у місті чоловік, який заздрив його славі. Прийшов він якось на луг, спіймав метелика, посадив його між зімкнутих долонь і подумав:
– Піду я до мудреця і спитаю у нього: скажи, о наймудріший, який метелик у мене в руках: живий або мертвий? Якщо він скаже “мертвий”, я відкрию долоні, метелик полетить. Та, якщо він скаже “живий” – я зімкну долоні, і метелик помре. От тоді всі й зрозуміють, хто з нас розумніший.
Так все і сталось. Заздрісник прийшов у місто і спитав у мудреця:
– Скажи, о наймудріший, який метелик у мене в руках: живий чи мертвий?
Пильно дивлячись в очі, мудрець сказав:
– Все в твоїх руках!
Легенда про кульбабу. Як кульбабка стала сонечком, місяцем і зірками
Колись кульбабка була маленькою і непомітною квіткою. Але вона лікувала людей від різних хвороб.
Богиня здоров’я на ім’я Гігієна вирішила віддячити кульбабі. І зробити її красивою.
– Як ти хочеш виглядати? – запитала Богиня Гігієна.
Кульбабка сказала, що хоче бути схожою: на сонечко, на місяць або на зірки.
Подивіться цю притчу на нашому каналі:
- Велике прохання – поставити лайк відео, та підписатись на канал – дуже потрібно! 🙂
Богиня розсміялася і сказала:
– Ти будеш схожою і на сонце, і на місяць, і на зірки.
Тепер, коли кульбаба цвіте, вона схожа на маненьке сонечко.
А коли кульбаба відцвіте – вона схожа на срібний повний місяць. Якщо подути – місяць розлетиться маленькими зірочками.
Погані слова
Притча про дружбу
Двоє друзів посварилися. І один друг почав всім знайомим говорити погані слова про свого друга.
Але потім він заспокоївся і зрозумів, що був неправий. Він прийшов до свого друга і попросив вибачення.
Тоді другий друг сказав:
– Добре! Я тебе прощу. Тільки за однієї умови.
– Якої умови?
– Візьми подушку і випусти все пір’я на вітер.
Перший друг так і зробив. Він розірвав подушку. Полетіли пір’я…
А вітер розніс ці пір’я по всьому селу.
Задоволений друг прийшов до іншого і сказав:
– Виконав твоє завдання. Я прощений?
– Так, якщо ти збереш всі пір’я назад у подушку.
Але, самі розумієте, неможливо зібрати всі пір’я назад. Так і погані слова, які вже розлетілися по всьому селу, та які почули інші люди, не можна забрати назад.
Короткі притчі для дітей
Лев та мишеня
Лев спав під деревом. Раптом, Миша пробігла по його тілу. Лев прокинувся і зловив мишеня. Миша стала просити відпустити її. Вона сказала:
– Дружба краща за бійку. Якщо ти мене відпустиш – і я тобі добро зроблю.
Лев засміявся з того, що миша обіцяє йому добро зробити. Але, все ж-таки, відпустив її.
Згодом, мисливці зловили лева і прив’язали мотузкою до дерева. Миша почула левиний рев, прибігла, перегризла мотузку і сказала:
– Пам’ятаєш, друже, ти сміявся з мене. Не думав ти, що я могла тобі добро зробити, а тепер бачиш, – буває і від Миші добро.
Короткі притчі для дітей
Чого боятись? Притча про страх
Одного разу почалася дуже сильна злива. Всі діти прибігли додому, але наймолодшої доньки не було.
Мати занепокоїлася і пішла шукати її. Надворі йшов дощ, безперервно виблискували блискавки і гримів грім. Від цих блискавок ставало страшно і моторошно.
Мама кожен раз лякалася при виблискуванні блискавки.
Незабаром, жінка знайшла свою дочку, дівчинка бігала і гралася під дощем.
Вся змокла, але щаслива вона стрибала і танцювала. І кожен раз, коли в небі вдаряла блискавка, дівчинка піднімала своє обличчя та сміялась! Мама була дуже здивована:
– Що ти робиш? – запитала вона. –Тобі не страшно? Невже ти зовсім не боїшся грози?
– А чого тут боятися? – Весело відповіла дівчинка.- Мамо, дивись, я танцюю, – а небо мене фотографує!
Ця притча на відео:
Короткі притчі для дітей
Два яблука. Притча про те, що не потрібно поспішати із висновками.
Маленька дівчинка принесла знадвору два яблука. Мабуть, її хтось пригостив.
– Матусю, поглянь, які гарні гарні яблука!
– Дійсно, гарні! Пригостиш мене? – запитала мама.
Дівчинка поглянула на яблука. А потім відкусила від одного з них. На секунду замислилась і… надкусила інше.
Мама дуже здивувалась. І подумала:
– Яка жадібна дівчинка у мене зростає! Обидва яблука почала їсти, а мені так жодного і не запропонувала.
Але, на її подив, дівчинка простягнула мамі одне яблуко зі словами:
– Матусю! Візьми це яблуко! Воно – солодше!
Короткі притчі для дітей
Як розділити порівну?
Жили в одному селі два брати. І дісталося їм якось велике поле з чудовим чорноземом.
Зраділи брати несказанно.
Але, от халепа! Як же його поділити між собою?
Думали-гадали… Ледве до бійки не дійшло…
Почали ділити. То одному здавалось, що іншому більша частина дістається… то навпаки… Ніяк кордони не могли провести.
Замучилися.
Втомилися.
І вирішили звернутись до Мудреця.
– Підкажіть нам… Як нам порівну і мирно поле розділити між собою?
– В мене є один секрет. Зробіть так, я скажу – і побачите, що так можна ділити що завгодно. Один брат нехай розділить поле навпіл так, як сам вирішить це зробити. А другий брат нехай вибере з двох половинок: яка частина буде його, а яка дістанеться братові.
Так брати і зробили. І надалі вони все ділили тільки так.
Притча. Перстень царя Соломона
За переказами, цар Соломон володів перстнем, на якому було вигравірувано: “Все минає”.
В хвилину горя і тяжких переживань Соломон дивився на напис і заспокоювався.
Але одого разу сталося таке нещастя, що мудрі слова, замість того щоб утішити, викликали у нього напад люті.
Зірвав цар Соломон кільце з пальця й кинув його на підлогу. Коли воно покотилось, Соломон раптом побачив, що на внутрішній стороні кільця також є якийсь напис. Зацікавившись, він підняв кільце з підлоги і прочитав: “І це пройде”.
Голосно засміявшись, Соломон надів перстень на палець, та більше з ним ніколи не розлучався.
Короткі притчі для дітей
Щоб ти став кращим
Василь Сухомлинський
Дідусь з онуком йшли великим лісом. Ледь помітна стежинка звивалась поміж високими деревами. Вечоріло. Подорожні втомилися. Дідусь уже збирався заночувати десь під кущем, аж тут хлопчик побачив у гущавині хатинку.
– Дідусю, он хатинка! – радісно вигукнув онук. – Може, в ній переночуємо?
– Так, це хатинка для дорожніх, – сказав дідусь.
Вони зайшли в лісову хатинку. У ній було чисто, на стіні висіла гілочка з ялинки. За народним звичаєм це означало: заходьте, будь ласка, любі гості.
Дідусь і онук підійшли до столу й побачили на ньому хлібинку та глечик з медом. Поручлежала маленька гілочка ялинки. На вікні – відро з водою.
Дідусь і внук умилися і сіли вечеряти.
– Хто це все поставив на стіл? – питає онук.
– Добрий чоловік, – мовив дідусь.
– Як це так? – дивується онук. – Залишив нам добрий чоловік їжу, а ми й не знаємо, хто він. Для чого ж він старався?
– Щоб ти став кращим, – відповів дідусь.
Короткі притчі для дітей
Бо я – людина. Притча.
Василь Сухомлинський
Вечоріло. Битим шляхом йшло двоє подорожніх — батько й семирічний син.
Посеред шляху лежав камінь.
Батько не помітив каменя, спіткнувся, забив ногу. Крекчучи, він обійшов камінь, і, взявши дитину за руку, пішов далі.
Наступного дня батько з сином йшли тією ж дорогою назад. Знову батько не помітив каменя, знову спіткнувся і забив ногу.
Третього дня батько й син пішли тією ж дорогою. До каменя було ще далеко. Батько каже синові:
— Дивись уважно, синку, треба обійти камінь. Ось і те місце, де батько спіткнувся й забив ногу.
Подорожні сповільнюють кроки, але каменя немає. Бачать, обабіч дороги сидить сивий старий дід.
— Дідусю, — запитав хлопчик, — Ви не бачили тут каменя?
— Я прибрав його з дороги.
— Ви також спіткнулися й забили ногу?
— Ні, я не спіткнувся й не забив ногу.
— Чому ж ви прибрали камінь?
— Бо я — людина. Хлопчик зупинився у задумі.
— Тату, — запитав він, — а Ви хіба не людина?
Подивіться відео цієї притчі.
Короткі притчі для дітей
Два вовки. Або який вовк живе в тобі?
Колись давно, старий дід повідав своєму онуку життєву істину.
– Розумієш, в кожній людині йде боротьба. Ця боротьба дуже схожа на бій двох вовків. Один вовк представляє зло: заздрість, ревнощі, жаль, егоїзм, жадібність, брехню… Інший вовк представляє добро: мир, дружбу, любов, надію, турботу, доброту, вірність, правду…
Онук, зворушений до глибини душі словами діда, надовго задумався. А потім спитав:
–Діду! А який вовк в кінці перемагає? Злий чи добрий?
Старий ледь помітно посміхнувся і відповів:
–Запам’ятай: завжди перемагає той вовк, якого ти годуєш.
Короткі притчі для дітей
Сонце та Вітер. Хто сильніший?
Сонце і Вітер посперечались, хто з них могутніший.
І Вітер сказав:
– Я доведу, що я могутніший. Бачиш, там старий дід в плащі? Посперечаймося, що зможу змусити його зняти плащ швидше, ніж ти!
Сонце сховалось за хмару, а Вітер почав дути все сильніше і сильніше, доки не перетворився майже в ураган.
Але чим сильніше він дув, тим щільніше закутувався старий дід у свій плащ.
Нарешті Вітер стих і припинився.
І тоді Сонце визирнуло з-за хмари і лагідно посміхнулось мандрівнику.
Мандрівник повеселішав і зняв плаща.
А Сонце сказало Вітрові, що ласка і дружелюбність завжди сильніші за лють та силу.
Короткі притчі для дітей
Садівник та письменник. Притча про недогризки.
Якось садівник звернувся до письменника:
— Прочитав твою розповідь. Мені вона сподобалась. І знаєш, про що я подумав?.. Хочеш, я тобі підкину пару ідей для нових оповідань? Мені вони ні до чого. Адже я не письменник. А ти — напишеш гарні розповіді, випустиш книгу, заробиш багато грошей.
На що письменник відповів:
— Зараз я доїм яблуко, а недогризок віддам тобі. Там багато хорошого насіння. Мені вони ні до чого, адже я не садівник. А ти висадиш їх, виростиш хороші яблуні, збереш врожай, заробиш багато грошей.
— Що? – образився садівник, – Мені не потрібні твої недогризки! В мене самого безліч яблук.
—Так, – погодився письменник. – Та чому ти гадаєш, що мені не вистачає власних ідей?
Короткі притчі для дітей
Цвяхи виховання
Життєва історія… Єдиний син відбився від рук.
Випробувавши всі способи впливу, батько придумав нарешті от що: вкопав навпроти будинку стовп і після кожного поганого вчинку сина забивав у цей стовп цвях.
Пройшов деякий час, і на стовпі не залишилось ані живого місця – весь він був утиканий цвяхами.
Ця картина вразила уяву сина.
Тоді за кожен хороший його вчинок батько почав витягувати по одному цвяху.
І от настав урочистий момент: останній цвях витягнений із стовпа.
Але на сина це справило зовсім неочікуване враження: він гірко заплакав.
– Чому ти плачеш? – запитав батько. – Адже цвяхів на стовпі більше немає.
– Цвяхів немає – а дірки залишились!
Короткі притчі для дітей
Немає часу. Притча
Йшов мисливець по лісу і зустрів дроворуба. Зігнувшись, він довго і наполегливо пиляв повалене дерево. З лиця його піт лився, все його тіло було сильно напружене.
Мисливець підійшов ближче, щоб подивитися, чому робота дроворуба рухається так повільно.
– По-моєму, ваша пила зовсім затупилась! – Звернувся мисливець до дроворуба. – Чому б вам її не заточити?
– Що ви! – Вигукнув дроворуб, здивовано подивившись на мисливця. – Коли? У мене абсолютно немає на це часу. Не відволікай мене – я повинен пиляти!
І дроворуб знову взявся за роботу.
Короткі притчі для дітей
Кошик з яблуками
Купив чоловік собі новий дім – великий, красивий – і сад з фруктовими деревами біля будинку. А поруч у старенькій хаті жив заздрісний сусід.
Одного разу прокинувся чоловік у гарному настрої, вийшов на ганок, а там – купа сміття.
Що робити? Свій ганок, прибирати потрібно. А ще – дізнатися, хто це був. І дізнався – заздрісний сусід.
Хотів було піти, посваритися, але, вирішив зробити інакше.
Пішов у сад, назбирав самих стиглих яблук і пішов до сусіда.
Сусід, почувши стукіт у двері, злорадно подумав: «Нарешті я дістав його!» Відкриває двері в надії на скандал.
На його подив, нікого не було, лише кошик з яблуками. А на яблуках записка:
– Хто чим багатий, той тим і ділиться!
Короткі притчі для дітей
Соловей і жук
Автор притчі: Василь Сухомлинський
У садку співав Соловей. Його пісня була дуже гарна. Він знав, що його пісню люблять люди. Того й дивився з погордою на квітучий сад, на синє небо й на маленьку дівчинку, що сиділа в саду й слухала його пісню.
А коло Соловейка літав великий рогатий Жук. Він літав і гудів.
Соловей припинив свою пісню та й каже:
— Перестань гудіти. Ти не даєш мені співати. Твоє гудіння нікому не потрібне. Та й краще, аби тебе, Жуче, зовсім не було.
Жук гідно відповів:
— Ні, Солов’ю, без мене, Жука, неможливий світ, як і без тебе, Солов’я.
— Ну й мудрець! — всміхнувся Соловей.— Виходить, що й ти потрібен людям? Ось запитаємо дівчинку, вона скаже, хто потрібен людям, а хто ні.
Полетіли Соловей і Жук до дівчинки та й питають:
— Скажи, дівчинко, кого треба залишити в світі — Солов’я чи Жука?
— Хай собі будуть і Соловей, і Жук,— відповіла дівчинка.
Тоді подумала й додала:
— Як же можна без Жука?
Короткі притчі для дітей
Ким ще я міг стати?
Жили два брати. Один брат був успішною людиною, яка досягла популярності своїми справами. Другий брат був злочинцем.
Одного разу поліція зловила злочинця, і справу передали в суд. Перед судом група журналістів обступила його, і один поставив запитання:
– Як так вийшло, що ви стали злочинцем?
– У мене було важке дитинство. Мій батько пив, бив мою матір, мого брата і мене. Ким же ще я міг стати?
Через деякий час кілька журналістів підійшли до першого братові, і один запитав:
– Ви відомі своїми досягненнями; як вийшло, що ви домоглися всього цього?
Чоловік задумався, а потім відповів:
– У мене було важке дитинство. Мій батько пив, бив мою матір, мого брата і мене. Ким же ще я міг стати?
Короткі притчі для дітей
Відповідь
Декілька чоловік очорнювали одного мудреця, коли він проходив по їх вулиці. Але він відповідав їм посмішкою, дякував і бажав щастя та здоров’я. Один пересічний прохожий запитав старця:
– Ти дякував і бажав цим людям здоров’я, невже ти не почуваєш до них гніву та образи?
На що старий відповів:
– Коли я приходжу на базар, я можу витратити лише те, що є у мене в гаманці. Так само і при спілкуванні з людьми: я можу витрачати лише те, чим наповнена моя душа. У мене немає гніву та образи. В мене є тільки хороші слова для людей.
Короткі притчі для дітей
Друзі та вовки
Каже ватажок зграї вовків своєму синові:
– На нашу територію лісу зайшли десять мисливців. Бери кращих вовків та прожени їх.
Повернулися вовки задоволені. І мисливців прогнали, і їх здобич собі забрали.
Через деякий час знову ватажок доручає своєму синові:
– Знову з’явилися у нас мисливці, але їх всього троє. Бери кращих вовків і прожени їх. Цього разу буде куди легше.
Повернулися вовки, побиті, без здобичі.
Дивується ватажок:
– Чому ви легко впоралися з десятьма мисливцями, а до тих трьох не впоралися?
– Та тому що ті десять були кожен сам за себе. А цього разу – троє друзів. Ми ледве ноги винесли.
Короткі притчі для дітей
Вартість удару молотком
У фермера перестав працювати трактор.
Всі спроби фермера і його сусідів полагодити двигун були марні.
Нарешті він покликав фахівця. Той оглянув трактор. Спробував, як діє стартер, підняв капот і все ретельно перевірив.
Потім узяв молоток і один раз вдарив по мотору.
Мотор заторохтів, ніби він і не був зіпсований.
Коли майстер подав фермеру рахунок, той, здивовано глянувши на нього, обурився:
– Як, ти хочеш сто доларів тільки за один удар молотком!
– Шановний, я зараз все поясню, – сказав майстер. – За удар молотком я порахував тільки один долар. А дев’яносто дев’ять доларів я беру за мої знання, завдяки яким я міг зробити цей удар по потрібного місця.
Тут майстер витримав паузу, і продовжив:
– До того ж я заощадив твій час. Я впорався з несправністю дуже швидко. І ти вже сьогодні, прямо зараз, можеш почати роботи на своєму тракторі.
Короткі притчі для дітей
Ворота пекла і раю
До мудреця прийшов воїн і сказав:
– Послухай! Я вже не молодий, багато часу провів в боях і знаю, що смерть мря може бути в будь-який з завтрашніх днів. Підкажи, як мені не помилитися в життєвому виборі? Підкажи мені, мудрець, як відкриваються ворота в пекло, а як відкриваються ворота в рай?
Старий подивився на воїна, а потім розсміявся:
– Хіба ти боєць? Ні! Ти хвіст собачий!
Злобою блиснули очі воїна. Він вихопив меч, і замахнувся на старого.
Але мудрець не злякався. Він спокійно сказав:
– Ось так відкриваються ворота пекла!
Воїн зрозумів, що зробив дурість. Він поклав меча і став вибачатися:
– Прости, старий, я погарячкував, не зрозумів я відразу твоєї мудрості.
– А так відкриваються ворота раю, – сказав мудрець.
Короткі притчі для дітей
Виховання
Одного разу, в одній сільській школі, хлопчик вдарив дівчинку. Вдарив так боляче, що вона заплакала.
Тато був вчителем в класі.
Дівчинка одразу поскаржилася татові. Хлопчик, побачивши це, втиснувся в стінку в очікуванні покарання.
Що зробити вчителю, щоб виховати і дівчинку, і хлопчика?
Тато посадив дівчинку на коліна, щось прошепотів їй. Вона миттево витерла сльози та посміхнулась.
Дівчинка підійшла та протягнула хлопчику, який її образив, долоні, а на долонях були цукерки.
Довго хлопчик дивився на цукерки, на дівчинку і на вчителя. Взяв цукерки – відвернувся і заплакав.
Короткі притчі для дітей
Придбай козу
Одній жінці здалося, що її життя дуже важка. Пішла вона за порадою до мудреця. Той вислухав жінку і каже:
– Купи козу!
Купила жінка козу. Але … життя не стала легше. Навпаки – ще складніше. Втомилася від такого життя жінка і знову прийшла до мудреця. Той порадив їй:
– Продай козу!
Продала жінка козу. І … дійсно, життя стала легкою, а жінка – щасливою.
Короткі притчі для дітей
Багатство
Одного разу, батько багатої сім’ї вирішив узяти свого маленького сина в село, на ферму, щоб показати синові наскільки бідними можуть бути люди. Вони провели день і ніч на фермі у дуже бідній сім’ї. Коли вони повернулися додому, батько запитав свого сина:
– Як тобі сподобалася подорож?
– Це було чудово, тато!
– Ти побачив, що є люди багаті і бідні? – запитав батько.
– Так! У них є і собаки, і кури, і качки, і гуси, і корови з козами. І багато ще чого! А який безмежний у них город! І там росте все-все. І це можна їсти прямо з грядки! Вони дуже багаті. А у нас вдома все одна кішка!
Притча. Щаслива мама
- Подивіться цю притчу на нашому Ютуб-каналі.
Жила-була сім’я. Дітей було багато, а грошей мало. Мати багато працювала. Після роботи вона готувала, прала, прибирала…
Звичайно ж, вона втомлювалася і тому часто кричала на дітей, була невдоволена, скаржилась на життя.
Одного разу вона подумала, що це недобре так жити. Що діти-то не винні в тяжкому житті. І вирушила за порадою до мудреця: як стати хорошою матір’ю?
З тих пір мати стала зовсім іншою. І стала виглядати щасливою.
Хоча грошей в сім’ї не додалося. І діти не змінилися. Але тепер мама не сварила їх, зате часто посміхалася.
Раз на тиждень вона ходила на базар.
Тепер мама поверталася з базару з солодкими подарунками для дітей. Діти були дуже задоволеними подарунками. Діти були дуже задоволені. А мати на деякий час закривалася у своїй кімнаті. І просила нікому її в цей час не турбувати.
Дітей було цікаво, що ж робить мати в своїй кімнаті. Замку на дверях, звичайно ж, не було. Одного разу вони порушили заборону і заглянули до мами. Вона сиділа за столом та … пила чай … з шоколадними цукерками!
– Матусю, що ти робиш? А як же ми? – обурено закричали діти.
– Тихо, діти, тихо! – важливо відповіла мати. – Не заважайте мені! Я роблю вам щасливу маму!
Ще короткі притчі для дітей дивитись по тегу:
З повагою, тренер з ораторської майстерності Болсунов Олег.