Українські притчі про вибір і про людей, які роблять потрібний вибір.
Жив мудрий чоловік. Але були у нього і заздрісники. Так ось зібрались кілька таких людей, та почали підчіплювати і навіть ображати чоловіка.
Чоловік слухав їх дуже спокійно. Через цей спокій їм стало, якось, не по собі. Виникло незручне почуття: вони ображають чоловіка, а він слухає їх слова як музику. Тут щось не так.
Один з них звернувся до мудрого:
– В чому річ? Ти що, не розумієш, що ми говоримо про тебе?Читати далі »Притча про мовчання
Втомившись від галасливого і неспокійного міста, де все відволікало від медитації та самоспостерігання, чоловік вирішив знайти тиху і спокійне місце.
Він прийшов до лісу, де не було жодної людини. Але він не міг зосередитися, бо йому заважало стрекотання цвіркунів і дзижчання комах.
Він заглибився до лісу, але там надто голосно співали пташки, відволікаючи від контакту із внутрішнім “я”.
В пошуках тиші чоловік зайшов до печери. Там було дуже тихо. Але…Читати далі »Про тишу…
Що робити, якщо страшно виступати? А й справді виступати – страшно! Я це добре пам’ятаю. З дитинства чув фразу: “Від страху трясуться коліна”… Я гадав, що це – така метафора, що так не буває… І ось, дев’ятий клас, вечір хімії в школі. Я вийшов (промову пам’ятав добре). І, раптом: як затремтять коліна … Великим тремтінням! Мені здавалося – що вся школа це бачить … І я все забув… Так, страшно виступати. І що ж робити? Читати далі…
Два досвідчених і дуже майстерних шахових гравця сіли за дошку з чорно-білими клітинами і розставили на ній свої війська. Кожне військо очолював король, поряд обов’язково знаходився ферзь. Білі та чорні війська мали свої фортеці з баштами. В бойових рядах перебували кіннота, слони і солдати. Почалася битва. На дошці відбувалися зіткнення і підступні обходи. Хитрі задуми виявлялися вдалими чи невдалими, і обидва короля знову і знову вели в бій свої війська. І ця битва нітрохи не відрізнялася від боїв, що вели земні королі. У цих боях… Читати далі »Великі шахи та життя. Притча
Якось журналіст брав інтерв’ю у одного діда: — Кажуть, Ви сама життєрадісна людина на селі? — Так, кажуть. Але у мене не більше щастя, ніж у когось з моїх сусідів. — Шановний! Але по вам не видно, щоб Ви колись сумували. На Вашому обличчі не видно слідів суму! Поділіться секретом щастя! — Секрет простий. Я не можу знайти щось, про що слід сумувати. Навіть, якщо і знаходжу, задаю собі питання, а чи допоможе в цьому сум? Журналіст вигукнув: — Яка велика мудрість! Адже дійсно, сум… Читати далі »Великий секрет, або притча про щастя
Французький бактеріолог Луї Пастер дослідив у своїй лабораторії культуру вірусу віспи. Несподівано до нього звернувся незнайомець. Він назвався секундантом одного вельможі, якому здалося, нібито вчений образив його. Вельможа вимагав дуелі. Пастер спокійно вислухав посланця та сказав: — Якщо мене викликають на дуель, я маю право обрати зброю. Ось дві колби: в одній – вірус віспи, в другій – чиста вода. Якщо людина, що Вас прислала, погодиться випити одну з них, на вибір – я вип’ю іншу. Дуель не відбулась 🙂 Наступна притча → ↑ Перелік… Читати далі »На будь-якого сильного достатньо слабкості
Дорогою йшла жінка, гарна як квітка. Раптом вона помітила, що за нею йде чоловік. Жінка звернулась до нього: – Скажи, навіщо ти йдеш за мною? Чоловік відказав: – О, владарка мого серця, твої чари ведуть мене за тобою. Тобі я хочу освідчитись у коханні, бо ти полонила моє серце. Красуня поглянула на юнака і згодом промовила: – Як ти міг закохатися в мене? Моя молодша сестра набагато красивіша і привабливіша за мене. Зачекай трохи, вона скоро йтиме цією ж дорогою. Чоловік поглянув на шлях. Дійсно,… Читати далі »Красуня
