Лев спав під деревом. Раптом, Миша пробігла по його тілу. Лев прокинувся і зловив мишеня. Миша стала просити відпустити її. Вона сказала:
– Дружба краща за бійку. Якщо ти мене відпустиш – і я тобі добро зроблю.
Лев засміявся з того, що миша обіцяє йому добро зробити. Але, все ж-таки, відпустив її.
Згодом, мисливці зловили лева і прив’язали мотузкою до дерева. Миша почула левиний рев, прибігла, перегризла мотузку і сказала:
– Пам’ятаєш, друже, ти сміявся з мене. Не думав ти, що я могла тобі добро зробити, а тепер бачиш, – буває і від миші добро.
/ Байка Лев та Миша / Лев та Мишеня / Притча українською мовою / Риторика у Києві / Ораторське мистецтво / Мишеня, Лев та дружба /